Свята Агата відноситься до тих небагатьох обраних святих, чиє ім'я згадується у каноні меси. З цього видно, настільки вшановує Церква цю святу раннього християнства, яка, попри свій вік, з хоробрістю витримала найважчі тортури.
Походила з шляхетної заможної грецької родини в Катанії. Батьки подбали про християнське виховання доньки, й Агата справдила значення свого імені: «добра». До її чеснот приєдналась і помітна краса, а також багатство, тож на руку юної дівчини виявилось багато претендентів. Серед них був і консул Квінтіан, авторитетний володар острова, який, однак, кинув оком на дівчину не стільки за її красу, скільки за статок.
Агата заявила, що заради смертного не зречеться обіцянки вірності, яку дала Небесному Нареченому, Ісусу Христу. Відмова не давала спокою Квінтіану. Оскільки саме тоді імператор Децій наказав переслідувати християн, вирішив у будь-який спосіб домогтися свого. Відразу заарештував Агату й передав у руки розпусниці Афродезії та її дівчат з указом, щоб ті звабили святу до гріха. Навіть у домі розпусти Агата безупинно зверталась до чистого Христа, і він не полишив свою вірну наречену. Через місяць Афродезія змушена була рапортувати, що всі хитрощі розбивались об стійкість Агати.
Тоді Квінтіан велів привести дівчину до нього на допит. В першу чергу, його цікавило її походження. Агата сказала, що вона вільна, а родинні зв'язки підтверджують її шляхетне походження. Консул дорікнув:
— Як же тобі не соромно бути християнкою і жити низько, як слуга, коли ти шляхетна?
— Покірність і служіння християн є набагато вищим, ніж усі королівські багатства і пиха. Бо нема більшої свободи, ніж служіння Христу.
— Як? Тож ми, хто відкидаємо вашого Христа, не вільні?
— Ні, ви не вільні. Ваша свобода – це сумне рабство, яке робить вас слугами не тільки гріха, а й дерев і каміння.
Квінтіана неймовірно розлютила хоробра позиція дівчини, й, відчуваючи безсилля, вдарив по обличчю і велів відвести свою жертву у в'язницю. В описі мучеництва святої Агати оповідається, що вона поверталась до темниці з радою душею, наче на весілля, а свою боротьбу присвятила під опіку Господа.
Наступного дня допит продовжився. Квінтіан примусив Агату жертвувати богам, інакше їй доведеться відповідати перед законом. Агата ж стійко сповідувала Христа, заявивши, що не боїться страждань. Квінтіан з неспинної люті втратив не тільки судівську гідність, а й чоловічу: наказав відрізати їй груди. Покатована і принижена діва скрикнула: «Ти безбожний, безжальний і дикий диктатор! Як тобі не соромно відрізати з жіночого тіла те, чим свого часу годувала тебе мати?»
Напівживу жертву відвели в темницю, а консул суворо заборонив пускати до неї лікаря. Але Господь не забув вірної слугині. Перед нею з'явився апостол Петро у вигляді поважного старця і запропонував допомогу. Сказав: «Не вагайся, доню, я – апостол Христа, знай, що одужаєш у Його імені». Коли Агата отямилась від з'явлення, відчула, що зціліла всім тілом. Припала до підлоги і подякувала Господу за велику доброту. Поки вона молилася, в'язницю заповнило таке сліпуче сяйво, що сторожа втекла з переляку.
Третього дня Агата знову постала перед Квінтіаном, який цього разу кинув її на розпечений попіл і черепки. Здається, небеса не витримали стільки тортур, почався землетрус, який зруйнував частину будинку володаря, а двоє найближчих радників Квінтіана, Сільвій і Фалконій, втратити життя. На цей момент Агата була вже ледь живою. Коли її повернули до темниці, почала молитися: «Господи, Боже мій, ти створив мене, й охороняв змалку, не дозволив, щоб любов до світу заполонила моє серце, ти зберіг моє тіло у чистоті і дав сили витримати тортури катів; дай мені постати перед твоєю милістю. Бо вже час залишити мені цей світ і удостоїтись милості». Закінчивши молитву, тихо померла.
Почувши про смерть дівчини, Квінтіан поспішив привласнити її майно. У дорозі, коли переходив через ріку, звернувся з коня, і його більше ніколи не бачили.
Жителі Катанії давно вшановують святу уродженицю рідного міста. Пошана до неї ще більше виросла, коли при виверженні Етни перед вируючу лаву принесли покривало святої Агати – і потік лави зупинився. Бог великий у його святих. Обирає слабих, щоб присоромити сильних і показати міць і силу Божого милосердя.
«Життя святих»
Видавництво «Св. Геллерта», Будапешт
Автор: Іштван Катона, єпископ помічник Егерської Дієцезії Римсько-католицької Церкви
Переклад: Андріана Іштвані
