Слово твоє - світильник перед ногами в мене, світло на моїй стежці (Пс 119,105)
» » Що заважає нам молитися?
Всі новини

Що заважає нам молитися?



Молитва – це особливий шлях духовного зростання.

Однак як часто нам щось заважає молитися, щось і хтось? Ми втікаємо, шукаємо відповідного місця і накінець розуміємо, що молитися нам заважаємо ми самі.

Молитва – це завжди битва з лінощами, рутиною тощо.

Молитва – це зустріч, обмін любов’ю між людиною і Богом, і Бог цього дуже потребує.

Важко, погодьмось, пригадати собі бодай одну спільну молитву, наприклад Літургію, від початку до кінця. Не думали, що нас чекає поза храмом. От, власне, самі ми собі заважаємо.

Іноді можна почути думки, що часу і так бракне – навіщо стільки молитися, навіщо щонеділі тратити час на Літургію? І багато з тих, хто так думає, не мають справді часу ні для Бога, ні для себе.

У молитві головне – витривалість. І ми учні на дорозі молитви. І наше життя має бути суцільною молитвою, прагненням молитви. Дуже добре це прагнення розвивається, коли нам чогось потрібно – ми тоді не жаліємо часу на молитву. А де ж я був вчора, місяць тому, рік?

І одразу приходить розчарування: Бог мене не слухає! Але ж чому Бог має слухати тебе тут і зараз, ти мав час і спільні теми з Богом до цього? Насправді Бог слухає і відповідіє: я люблю тебе, але хочу бачити тебе трішки кращим.

Молитва починається з бажання. Коли ми любимо Бога – будемо молитися. І тут не можна розлюбити. Любов або є або немає.

Молитва – це більше, ніж розмова.  Це щось значно більше.  Є тілесна молитва – слова, які промовляємо, є розумова молитва – коли ми розважаємо, молитва серця – коли ми пропускаємо її через своє серце…

Щоби нам були зрозумілі книжні молитви – в них треба увійти, вникнути. І це непросто, але дуже важливо! Особливо важливо розуміти контекст кожної молитви щоби сприймати її.

Приватні молитви також мають велике значення. Але ми завжди в молитві хочемо багато говорити, а Бог хоче щоби ми слухали.

Літургійні молитви – молитви спільноти в Божому храмі мають неоціненне значення, коли всі збираються, щоби свідчити, прославляти і слухати Господа.

Всі ми знаємо молитву “Отче наш”. Але чи не тому ця молитва часто відмовлюється поспіхом і механічно. А спробуймо взяти цю молитву і прочитати, вдумуючись у кожне слово.

Ми самі заважаємо собі молитися. Кажемо, що не можемо молитися. Але чи так це? Ми можемо молитися щохвилини. Нам не обов’язково говорити Богові, достатньо Його слухати.

Можна завжди “списувати” свою невдалу молитву на тисячі подразників, які не дають нам бути в тиші. Але насправді молитва стає щораз кращою, якщо ми всуціль довіряємо Богові.  Якщо ми стоїмо в церкві і нас відволікає буквально усе – то де наша тиша? Тиша для молитва має бути внутрішньою. Тоді діти не заважатимуть нам у храмі.

Якщо є відчуття, що не хочемо молитися – це значить, що це чудова нагода розпочати молитись по-справжньому, відкрити для себе справжній смак молитви. Бо за кожною темрявою йде світло.


 

За матеріалами: facebook

Підготувала Тетяна Трачук
Запрошуємо на нашу Facebook-сторінку!
Ви вже поставили like?
Якщо ви помітили помилку в тексті, виділіть її та натискаючи Ctrl+Enter


Додати коментар
Або водите через соціальні мережі

Запрошуємо на нашу Facebook-сторінку!
Ви вже поставили like?
 
XML error in File: http://palomnyk.org.ua/rss.xml

XML error: at line 0

Цього року у світі вбили 25 священиків
«Допомога Церкві в потребі» здійснила у 2017 році 5357 проектів
Францисканський священик: число християн у Вифлеємі катастрофічно падає
На прощу до Зарваниці цьогоріч очікують до 100 тисяч паломників
Меджугор'є: Статистика за червень, 2018
Краще за тиждень
Мультимедія
Як російськомовні молодики вимагали поховати бійця за ... язичницькими традиціями
5 нових християнських кінострічок для осінніх рефлексій
Завершилась велелюдна Успенська проща у Зарваниці
Тисячі вірних взяли участь у поході зі свічками у Зарваниці
Успіння Пресвятої Богородиці. Історія та традиції свята