Слово твоє - світильник перед ногами в мене, світло на моїй стежці (Пс 119,105)
» » » Мовчазне насильство. Як це зрозуміти?
Вечірні чування в Мукачеві з Радіо Марія! За участю сестри Ліджі Паяпіллі!
Всі новини

Мовчазне насильство. Як це зрозуміти?



Коли моя мати злилася чи була незадоволена, вона починала вести себе так, ніби мене просто немає. У такі моменти я ніби ставала невидимкою, привидом або віконним склом. Коли я була маленькою – напевно, мені було шість або сім років – у мене все горіло всередині від її зухвалого погляду, я плакала і благала її сказати хоч слово, але вона мовчала.
Звичайно, все своє дитинство я в страху ходила навшпиньки навколо неї. Це як бути замкненим в покаранні на горищі, але не настільки очевидно.
До сорока років я не розуміла, що це такий вид насильства.
Ця жінка не самотня: діти, які виросли серед вербального і емоційного насильства часто вважають таку поведінку нормальною, помилково вважаючи, що так як у них відбувається і у всіх сім’ях.
Тож не дивно, що в суспільстві багато розбіжностей на тему того, що вважати насильством всередині сім’ї. І хоча більшість людей готові визнати проблемою фізичне насильство – дії, які залишають видимі синці або переломи, тим не менш, багато хто не розуміє, де закінчується нездатність впоратися з власними емоціями (наприклад, з роздратуванням) і починається насильство над іншою людиною.
Однак, не важливо – чи є така поведінка свідомою спробою маніпулювати і контролювати іншого або ж людина виправдовується, кажучи, що «він (а) його спровокував (ла)» – обидва ці варіанти є насильством.
НА ВІДМІНУ ВІД ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ, ДОСЛІДЖЕННЯ ДУЖЕ ЧІТКО ДЕМОНСТРУЮТЬ, ЩО ЕМОЦІЙНЕ І ВЕРБАЛЬНЕ НАСИЛЬСТВО РОБЛЯТЬ З МОЗКОМ ДИТИНИ: ВОНИ В ПРЯМОМУ СЕНСІ ЗМІНЮЮТЬ ЙОГО СТРУКТУРУ.
Такі діти виростають у дорослих, які не довіряють своїм почуттям і мають серйозні труднощі зі своїми емоціями; у них розвивається небезпечний стиль прихильності, який відділяє їх від власних почуттів (уникаючий стиль) або робить їх дуже вразливими і чутливими до відмов (тривожний стиль). Оскільки у них є схильність вважати нормою вербальне насильство, вони можуть знаходитися у відносинах з людиною, яка і проявляє до них це вербальне насильство.
Коли більшість з нас думають про вербальне насильство, ми уявляємо собі крики і голосіння, але правда в тому, що найбільш токсичне насильство – тихе і безмовне; перечитайте історію, з якої починається ця стаття і відзначте, що в даному випадку знаряддя насильства – материнське мовчання.

Насильство мовчанням: що це таке і як воно руйнує.

Леа, 38 років, написала мені про свій перший шлюб:
Я ставала жалюгідним істотою, благала його сказати мені, що після цієї сварки він все ще мене любить, а він не відповідав. Я благала ще сильніше, плакала, а він сидів на дивані з кам’яним обличчям. Тоді я починала вибачатися, навіть якщо він почав сварку, а я не зробила нічого поганого. Ось як я боялася, що він піде. Я не вважала його поведінку ні насильством, ні контролем, поки не пішла в свої 35 років на терапію. Я прожила так 12 років і навіть не замислювалася, що щось не так.
 
Історія Леї не виняток, не одна вона роками вважає подібну поведінку партнера нормальною. Насильство мовчанням легко раціоналізувати або заперечувати: «він просто не хоче говорити», «вона просто намагається зібратися з думками», «він не хоче образити мене навмисне» або «може я і правда занадто чутлива, як він і каже».
Діти засвоюють не тільки ті повідомлення, які отримують в процесі вербального насильства (наприклад, «навіщо я тебе тільки народила», «ти чудовисько», «від тебе одні неприємності» і т.п.), але так само формують свої очікування від світу і розуміння того, як люди поводяться у відносинах батьківського мовчання.
Серед насильства мовчанням можна виділити кілька типів: глуха стіна, ігнорування, демонстрація зневаги і відмова від емоційного контакту. У всіх них одна мета – виставити людину маргіналом, змусити його жахливо себе почувати і посилити контроль.
 

Глуха стіна або закритися від потреб іншого.

Цьому типу поведінки присвячено досить багато досліджень і у нього є навіть своя абревіатура DM / W (від англ. Demand / Withdraw), тому що такі відносини визнані одними з найбільш токсичних схем взаємин.
Стати глухою стіною – це кінець діалогу і це означає що у людини, яка цей діалог ініціювала, опускаються руки.
Коли батько або матір так ведуть себе по відношенню до дитини, він або вона чітко демонструють цим, що думки і почуття дитини не мають ніякої цінності і нікого не хвилюють. А оскільки потреби дитини – це любов і підтримка батьків, то дитина вивчить цей урок як якусь «правду» про себе.
Коли так поводить себе один дорослий партнер з іншим, це просто демонстрація влади, яка повідомляє іншому: що ти хочеш, що ти думаєш, що ти відчуваєш – в наших відносинах не має жодного значення.
 

Ігнорування або бойкот

Робити вигляд, що ви не бачите і не чуєте когось особливо болісно для дітей, особливо, якщо це використовується як покарання. Маленька дитина може відчувати себе покинутою, дитина постарше може відчувати біль відкинення і в той же час глибокий гнів.
Ось як про це розповідає Елла:
Мій батько відразу ж переставав зі мною розмовляти, як тільки я його розчаровувала, що траплялося дуже часто. Приводом могли стати погані оцінки в школі, не дуже хороші спортивні результати -все що завгодно. Він завжди говорив одне і те ж: «Тобі треба зібратися. Ти занадто чутлива, в цьому світі виживає найсильніший ». Моя мати дотримувалася подібних принципів. Коли я була підлітком, то злилася на них обох, але в той же час думала, що їх розчарування – моя вина. Я була єдиною дитиною і мені ні з ким було порівнювати. Якщо говорити коротко, то до коледжу мені стало зовсім погано, але на щастя прекрасний терапевт просто врятував мене.
Партнери теж використовують бойкот для приниження і знецінення, а також для того, щоб налякати іншу сторону, «збити з ніг».
Це спосіб змусити іншого відчувати свою вразливість, відправити його в емоційне “сибірське заслання”, і робиться це для того, щоб зробити партнера більш підконтрольним.
 

Презирство і глузування.

Сміятися над кимось, дражнити його за допомогою гримас або висловлювати огиду закочуванням очей теж може бути інструментом насильства, який знецінює і принижує, хоч в цьому і не беруть участь слова.
Ці жести, на жаль, легко можуть не визнаватися кривдником, який буде звинувачувати вас у зайвій чутливості ( «ой, які ми ніжні»), причіпок ( «вічно ти чіпляєшся до всього») або відсутності почуття гумору ( «ти що, жартів не розумієш »).
Не помиліться: це насильство. Щоб обізвати іншого дурнем і знецінити не обов’язково потрібні слова.
 

Відмова від емоційного контакту.

Це, мабуть, найтонша форма насильства, особливо коли мова йде про дитину: умисна відмова давати підтримку, любов і турботу – тобто все те, що так необхідно дитині для її розвитку. Звичайно, дитина не розуміє чого саме її позбавляють, проте відчуває як самотність заповнює її серце.
Але не набагато легше доводиться і дорослому партнеру, до якого звертаються подібним чином, тому що, коли вам відмовляють в емоційних потребах – це змушує вас ще більше потребувати їхнього задоволення і робить Вас ще більш залежним від партнера.
Відмова від емоційного контакту – це сильне знаряддя для тих, хто жадає влади і контролю.
Насильство – це насильство. Якщо хтось використовує слова чи мовчання, щоб змусити вас почувати себе безсилим, то ця людина чинить насильство. Пам’ятаєте цю просту формулу.


Peg Streep, PsychCentral 
Родина
Запрошуємо на нашу Facebook-сторінку!
Ви вже поставили like?
Якщо ви помітили помилку в тексті, виділіть її та натискаючи Ctrl+Enter


Додати коментар
Або водите через соціальні мережі

Запрошуємо на нашу Facebook-сторінку!
Ви вже поставили like?
Меджугор'є в часі об'явлення Богородиці. Святині Будапешту

У Меджуґор’ї (Читлук, Боснія і Герцоговина) уже більше 30-ти років шестеро молодих людей, що цілком заслуговують на довіру, свідчать під присягою, що з 24 червня 1981 року і до сьогодні майже щоденно ...

Весняний Париж

«Побачити Париж та померти!» - майже всі знають цю відому фразу, але не знають звідки вона з’явилась. А сказав її відомий письменник Ілля Еренбург. На початку 20 століття він вирішив познімати ...

Паломництво до Ізраїлю. Свята Земля

Протягом року Паломницький Центр ВІФЛЕЄМ організовує паломництва у Святу Землю – місце де прожив своє земне життя наш Господь Ісус Христос.

Кіпр - острів святих + відпочинок на морі

Кіпр, захищений пасмами гірських хребтів, з його печерними лабіринтами і непрохідними стежками, був прихистком для християн не тільки в період їх переслідування поганами чи турками-османами – він ...

 
Кожен сьомий християнин живе в країні з переслідуваннями
Цього року у світі вбили 25 священиків
«Допомога Церкві в потребі» здійснила у 2017 році 5357 проектів
Францисканський священик: число християн у Вифлеємі катастрофічно падає
На прощу до Зарваниці цьогоріч очікують до 100 тисяч паломників
Краще за тиждень
Мультимедія
Фоторепортаж із зустрічі богопосвячених осіб
Різдвяна історія, що вражає
Різдвяні рекламні ролики, що зворушують до сліз
Сестри-домініканки заспівають на Національній церемонії запалення Різдвяної ялинки в США
Як російськомовні молодики вимагали поховати бійця за ... язичницькими традиціями