Слово твоє - світильник перед ногами в мене, світло на моїй стежці (Пс 119,105)
» » » Мовчазне насильство. Як це зрозуміти?
Всі новини

Мовчазне насильство. Як це зрозуміти?



Коли моя мати злилася чи була незадоволена, вона починала вести себе так, ніби мене просто немає. У такі моменти я ніби ставала невидимкою, привидом або віконним склом. Коли я була маленькою – напевно, мені було шість або сім років – у мене все горіло всередині від її зухвалого погляду, я плакала і благала її сказати хоч слово, але вона мовчала.
Звичайно, все своє дитинство я в страху ходила навшпиньки навколо неї. Це як бути замкненим в покаранні на горищі, але не настільки очевидно.
До сорока років я не розуміла, що це такий вид насильства.
Ця жінка не самотня: діти, які виросли серед вербального і емоційного насильства часто вважають таку поведінку нормальною, помилково вважаючи, що так як у них відбувається і у всіх сім’ях.
Тож не дивно, що в суспільстві багато розбіжностей на тему того, що вважати насильством всередині сім’ї. І хоча більшість людей готові визнати проблемою фізичне насильство – дії, які залишають видимі синці або переломи, тим не менш, багато хто не розуміє, де закінчується нездатність впоратися з власними емоціями (наприклад, з роздратуванням) і починається насильство над іншою людиною.
Однак, не важливо – чи є така поведінка свідомою спробою маніпулювати і контролювати іншого або ж людина виправдовується, кажучи, що «він (а) його спровокував (ла)» – обидва ці варіанти є насильством.
НА ВІДМІНУ ВІД ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ, ДОСЛІДЖЕННЯ ДУЖЕ ЧІТКО ДЕМОНСТРУЮТЬ, ЩО ЕМОЦІЙНЕ І ВЕРБАЛЬНЕ НАСИЛЬСТВО РОБЛЯТЬ З МОЗКОМ ДИТИНИ: ВОНИ В ПРЯМОМУ СЕНСІ ЗМІНЮЮТЬ ЙОГО СТРУКТУРУ.
Такі діти виростають у дорослих, які не довіряють своїм почуттям і мають серйозні труднощі зі своїми емоціями; у них розвивається небезпечний стиль прихильності, який відділяє їх від власних почуттів (уникаючий стиль) або робить їх дуже вразливими і чутливими до відмов (тривожний стиль). Оскільки у них є схильність вважати нормою вербальне насильство, вони можуть знаходитися у відносинах з людиною, яка і проявляє до них це вербальне насильство.
Коли більшість з нас думають про вербальне насильство, ми уявляємо собі крики і голосіння, але правда в тому, що найбільш токсичне насильство – тихе і безмовне; перечитайте історію, з якої починається ця стаття і відзначте, що в даному випадку знаряддя насильства – материнське мовчання.

Насильство мовчанням: що це таке і як воно руйнує.

Леа, 38 років, написала мені про свій перший шлюб:
Я ставала жалюгідним істотою, благала його сказати мені, що після цієї сварки він все ще мене любить, а він не відповідав. Я благала ще сильніше, плакала, а він сидів на дивані з кам’яним обличчям. Тоді я починала вибачатися, навіть якщо він почав сварку, а я не зробила нічого поганого. Ось як я боялася, що він піде. Я не вважала його поведінку ні насильством, ні контролем, поки не пішла в свої 35 років на терапію. Я прожила так 12 років і навіть не замислювалася, що щось не так.
 
Історія Леї не виняток, не одна вона роками вважає подібну поведінку партнера нормальною. Насильство мовчанням легко раціоналізувати або заперечувати: «він просто не хоче говорити», «вона просто намагається зібратися з думками», «він не хоче образити мене навмисне» або «може я і правда занадто чутлива, як він і каже».
Діти засвоюють не тільки ті повідомлення, які отримують в процесі вербального насильства (наприклад, «навіщо я тебе тільки народила», «ти чудовисько», «від тебе одні неприємності» і т.п.), але так само формують свої очікування від світу і розуміння того, як люди поводяться у відносинах батьківського мовчання.
Серед насильства мовчанням можна виділити кілька типів: глуха стіна, ігнорування, демонстрація зневаги і відмова від емоційного контакту. У всіх них одна мета – виставити людину маргіналом, змусити його жахливо себе почувати і посилити контроль.
 

Глуха стіна або закритися від потреб іншого.

Цьому типу поведінки присвячено досить багато досліджень і у нього є навіть своя абревіатура DM / W (від англ. Demand / Withdraw), тому що такі відносини визнані одними з найбільш токсичних схем взаємин.
Стати глухою стіною – це кінець діалогу і це означає що у людини, яка цей діалог ініціювала, опускаються руки.
Коли батько або матір так ведуть себе по відношенню до дитини, він або вона чітко демонструють цим, що думки і почуття дитини не мають ніякої цінності і нікого не хвилюють. А оскільки потреби дитини – це любов і підтримка батьків, то дитина вивчить цей урок як якусь «правду» про себе.
Коли так поводить себе один дорослий партнер з іншим, це просто демонстрація влади, яка повідомляє іншому: що ти хочеш, що ти думаєш, що ти відчуваєш – в наших відносинах не має жодного значення.
 

Ігнорування або бойкот

Робити вигляд, що ви не бачите і не чуєте когось особливо болісно для дітей, особливо, якщо це використовується як покарання. Маленька дитина може відчувати себе покинутою, дитина постарше може відчувати біль відкинення і в той же час глибокий гнів.
Ось як про це розповідає Елла:
Мій батько відразу ж переставав зі мною розмовляти, як тільки я його розчаровувала, що траплялося дуже часто. Приводом могли стати погані оцінки в школі, не дуже хороші спортивні результати -все що завгодно. Він завжди говорив одне і те ж: «Тобі треба зібратися. Ти занадто чутлива, в цьому світі виживає найсильніший ». Моя мати дотримувалася подібних принципів. Коли я була підлітком, то злилася на них обох, але в той же час думала, що їх розчарування – моя вина. Я була єдиною дитиною і мені ні з ким було порівнювати. Якщо говорити коротко, то до коледжу мені стало зовсім погано, але на щастя прекрасний терапевт просто врятував мене.
Партнери теж використовують бойкот для приниження і знецінення, а також для того, щоб налякати іншу сторону, «збити з ніг».
Це спосіб змусити іншого відчувати свою вразливість, відправити його в емоційне “сибірське заслання”, і робиться це для того, щоб зробити партнера більш підконтрольним.
 

Презирство і глузування.

Сміятися над кимось, дражнити його за допомогою гримас або висловлювати огиду закочуванням очей теж може бути інструментом насильства, який знецінює і принижує, хоч в цьому і не беруть участь слова.
Ці жести, на жаль, легко можуть не визнаватися кривдником, який буде звинувачувати вас у зайвій чутливості ( «ой, які ми ніжні»), причіпок ( «вічно ти чіпляєшся до всього») або відсутності почуття гумору ( «ти що, жартів не розумієш »).
Не помиліться: це насильство. Щоб обізвати іншого дурнем і знецінити не обов’язково потрібні слова.
 

Відмова від емоційного контакту.

Це, мабуть, найтонша форма насильства, особливо коли мова йде про дитину: умисна відмова давати підтримку, любов і турботу – тобто все те, що так необхідно дитині для її розвитку. Звичайно, дитина не розуміє чого саме її позбавляють, проте відчуває як самотність заповнює її серце.
Але не набагато легше доводиться і дорослому партнеру, до якого звертаються подібним чином, тому що, коли вам відмовляють в емоційних потребах – це змушує вас ще більше потребувати їхнього задоволення і робить Вас ще більш залежним від партнера.
Відмова від емоційного контакту – це сильне знаряддя для тих, хто жадає влади і контролю.
Насильство – це насильство. Якщо хтось використовує слова чи мовчання, щоб змусити вас почувати себе безсилим, то ця людина чинить насильство. Пам’ятаєте цю просту формулу.


Peg Streep, PsychCentral 
Родина
Запрошуємо на нашу Facebook-сторінку!
Ви вже поставили like?
Якщо ви помітили помилку в тексті, виділіть її та натискаючи Ctrl+Enter


Додати коментар
Або водите через соціальні мережі

Запрошуємо на нашу Facebook-сторінку!
Ви вже поставили like?
Читають Коментують
Що означають кольори в які одягнені Богородиця та Ісус?
2
УПЦ (МП) влаштувала у Києві свято для 200, а УПЦ КП для 700 потребуючих дітей
2
10 глибоких християнських фільмів, заснованих на реальних подіях
2
Чи третя година ночі насправді "година диявола"?
2
Що не так з братом Ілією з Кальві, або чи все гаразд з нашою вірою? - Блог Сергія ІВАНИЦЬКОГО
2
Люди працюють щонеділі і у святкові дні, і на них сипляться біди
2
"Батюшка! Обвінчайте нас, ми вже два тижні живемо разом, познайомилися на дискотеці. Більше не хочемо жити в гріху. Якщо ви нас не обвінчаєте, то будете мати гріх!" Я пінками вигнав їх аж на вулицю Соборну через сходи храму..." - отець Юстин РУСИН
2
"Марші ЛГБТ можуть знищити Україну! Я б не хотів, щоб ми продали Україну за безвіз" - владика Ян Собіло
2
На порозі тотального матріархату. - Блог Сергія ІВАНИЦЬКОГО
1
Антихрист буде...геєм? - Блог Сергія ІВАНИЦЬКОГО
1
Глава УГКЦ запропонував у Польщі скористатися 75-річчям Волинської трагедії для діалогу і примирення
1
Мир нехай буде в тобі: гасло й логотип візиту Папи до Барі
1
«Бути Східною Католицькою Церквою сьогодні», — в Італії відбудеться зустріч східних католицьких єпископів Європи
1
Аристократка, що стала слугинею молоді: Блаженна Марія Непорочного Зачаття
1
Папа: Євангелізатори не повинні бути підприємцями чи кар’єристами
1
 
«Допомога Церкві в потребі» здійснила у 2017 році 5357 проектів
Францисканський священик: число християн у Вифлеємі катастрофічно падає
На прощу до Зарваниці цьогоріч очікують до 100 тисяч паломників
Меджугор'є: Статистика за червень, 2018
Мешканці півдня України недостатньо обізнані у питанні створення помісної Української Православної Церкви, - соцопитування
Краще за тиждень
Мультимедія
Розмова зі Святійшим Патріархом Філаретом про Хрещення України-Руси
Паломництво військових до Унева та Золочівського замку
о. Володимир Фірман: «Розвиваємо благородні ідеї митрополита Шептицького»
Учасники «Tour de France» приїхали до Люрду по благословення
Чому Україна не отримала томосу до 1030-ї річниці Хрещення України-Руси