Загадка Любомира Гузара. - Блог Сергія ІВАНИЦЬКОГО



Рівно рік тому - 31 травня 2017 року не стало найвідомішого українського ієрарха в часи Незалежності України... 

Кардинал Гузар останні роки погано бачив! Саме тому блаженнійший нічого не міг читати, тому слухав проповіді і катехези через касетний аудіоплеєр.

М'яка мова приємного старця миттєво привертала увагу, щойно ви входили до нього в обитель, як Гузар промовляв своїм оксамитовим баритоном: "Чим можу послужити?"

Ключові слова з яких він починав відповідь, вводила вас у максимальну увагу, бо містила в собі якусь тайну, наче ця інформація лунала ЛИШЕ для вас! - "Бачите... "Дозвольте наведу один приклад... " "Слухайте... " - А перед цими класичними для кардинала словами, міг роздатися звеселяючий короткий сміх, що показував, що йому в задоволення відповісти на ваше питання! 

Він був якимось особливо людянним! Не боявся сказати, що є старим, глухим, сліпим. Говорив це так смиренно, навіть солодко, наче приймав це з радістю, з радістю праведного старця. 

Бога називав "Татусем" або "Татунею". Відчувалося, що перебуває з Ним у єдності та діалозі. Про щоб кардинал Гузар не говорив, його цікаво було слухати! Мова була простою і зрозумілою. 

Володів дотепним гумором. Не боявся бути гострим в критиці влади, любив людей, намагався часто зустрічатися з різноманітними особами. Нарід в його присутності починав сяяти і уважно слухати. Він знав про цей свій дар і говорив, що йому вдається добре промовляти. Його мова - дійсно життєдайне джерело! 

Про що кардинал Гузар говорив в останні роки життя? Він говорив, що людям варто працювати! Говорив, щоб політики перестали піаритися! Говорив що примирення з РФ - можливе лише за умови спільного бажання, якого не бачить з боку нашого сусіда. У архієпископа відчувалося бажання постійно вести діалог на різні теми. Він не боявся важких питань. 

Отже, в чому була загадка кардинала Любомира Гузара? Назву 7 речей. 

1. Простота і мудрість, що так природньо і невимушено виходила з його вчинків і промов. 
2. Смирення, що огортало його співбесідників. 
3. Відкритість. Він нікому не відмовляв в аудієнції!  
4. Гумор і посмішка. Важко собі уявити гнівливе обличчі кардинала, максимум, що можна було собі уявити і побачити - зосередження. 
5.Теплота і добра пам'ять. Коли згадуєш владику Гузара - стає легко і приємно на душі! 
6. Вірність служінню. Якась трепетність відчувалася у владики щодо свого богопосвяченного життя. 
7. І головне - Гузар вмів любити. Всі страждання і біль він пропускав крізь своє серце... 

P. S. Радіймо, аде вже цілий рік маємо блискучого заступника на небі! Просимо владико, випросіть для України кращої долі... 

Сергій Іваницький (Радіо Марія) для Слова Тудей