Слово твоє - світильник перед ногами в мене, світло на моїй стежці (Пс 119,105)
» » » Хресні дороги і намолені стежки
Всі новини

Хресні дороги і намолені стежки

Найсмачніший борщ — у Крехові, найголосніша тиша — в Уневі


Воістину, щоб отримати й пізнати щось нове, невідане й незнане, щоб змінити щось, почни зі себе: зійди з наїжджених рейок і йди туди, де ніколи ще не був. Великий піст — саме той час, який кличе це зробити, час, коли ти бачиш, ким ти є насправді і що ти можеш. Це — марафон на 40 днів, непростий, бо часом сходиш з дистанції, часом тебе піднімають ті, хто біжить поруч, а буває, що й під руки ведуть, — і ти не знаєш, хто ці люди, та це і не важливо, бо приходить важливіше, ключове: люби Бога і люби ближнього свого…

Бог любить сміливих. Зарваниця

Паломницький проект «Чотири Хресні дороги у Великий піст», який сформував отець Михайло Городиський — священик, який служить у храмі Вознесіння Господнього і водночас у паломницькому центрі «Рафаїл», — це чотири паломницькі мандрівки у суботні дні Великого посту у духовні центри неподалік Львова.
Першою поїздкою була подорож на сусідню Тернопільщину, в село Заздрість — батьківщину патріарха Йосифа Сліпого та у всеукраїнський паломницький центр — Зарваницю.
Родинна хата патріарха Йосифа Сліпого.
У Зарваницю, де ще жодного разу не була, хотілося поїхати, незважаючи на те, що у той час були найсильніші за цю зиму морози. Півавтобуса записаних у поїздку людей таки не поїхали. Налякалися морозів. І даремно. Бо це була найсонячніша, найтепліша і найкомфортніша поїздка з усіх чотирьох.
Село Заздрість зустріло нас морозом і сонцем. Вразило дуже добре доглянуте обійстя родини патріарха Йосифа, вразив музей, у якому експонати розміщено під склом, де все продумано і передбачено для туристів, паломників. Тут є каплиця, у якій відбуваються богослужіння, є готель, де можуть зупинятися відвідувачі. Тут є опалення, тому навіть у сильні морози ми не тремтіли від холоду. Змістовно і детально розповідає екскурсовод, працівник музею. Чому родина отримала прізвище Сліпих, у яку школу ходив навчатися майбутній патріарх Йосиф, де був на засланні і що залишив для нас, нащадків, — усе це розповідають у Заздрості. Можна зазирнути у віконце, через яке кардинал Йосиф, приїжджаючи в село, любив дивитися на дорогу. Є його унікальні фото у кардинальському вбранні, якого він не любив, бо це не традиція української Церкви. Є документи, одяг, речі патріарха Йосифа, які залишилися скарбом донині.
Молитва біля чудотворної ікони, Хресна хода дорогою через ліс, читання тексту Стацій, обід біля каміна від семінаристів, монастир отців-студитів неподалік, джерело Матінки Божої…
Светри, завбачливо взяті у рюкзак про запас, не пригодилися — було тепло, затишно, комфортно. Тернопільські Зарваниця і Заздрість запам’ятаються теплом і сонцем. Можливо, ще й тому, що отець Михайло Городиський дбав про нас як про своїх дітей: чи поїли, чи всі зібралися, чи всім добре?.. Цікаві розповіді, супровід молитви, благословення — усвідомлюєш, наскільки це важливо.

Прилбичі і Страдч. Сильно, складно, незабутньо…

Родинне село Шептицьких — Прилбичі Яворівського району. Церква-музей, у якій зображення Митрополита Андрея і брата його Казимира, що став ієромонахом-студитом Климентієм. Від графського роду Шептицьких — лише усипальниця родинна. Тут двері — у дірах від куль, а пронизливий запах — від дусту. Все це відгомін радянської влади, яка «навела порядок» у родинному селі славетного роду Шептицьких. Тут розстріляли брата Митрополита Андрея з дружиною, тут похована мати Софія Шептицька з Фредрів і її мама, теж Софія…
Навпроти церкви-музею Митрополита Андрея — через дорогу — сільський клуб. Тут відкривається чудова панорама на горбисту місцевість села, яка веде до озера. На цьому місці був маєток Шептицьких. Переїжджаємо до Страдча, у якому Хресна дорога, прирівняна до Єрусалимської, підсилює враження від Прилбич.
Страдч — це надпотужно, сильно і непросто… Тут усвідомлюєш, що Хресна дорога, якою йшов заради нас усіх Христос, була набагато важчою. Переказати, яким є Страдч, неможливо, — треба йти всупереч і не зважаючи…
— Великий піст — це можливість відвойовувати у ворога свої території, — каже нам пані Олена, богослов, екскурсовод, яка нас супроводжує. — Царство Боже часом завойовують силою…

Благословенний Крехів — отці-василіяни

Подорож до Крехова для мене особливо трепетна. Є такі місця у кожного, де є відчуття, що ти — вдома. Отці-василіяни вирізняються тим, що це — інтелектуали, вишколені і дуже толерантні. Вони багато знають, багато вміють, — і про це мовчать. А який борщ смачний у Крехові, знаєте? Смачнішого борщу я ще не їла. На заквасках, кажуть, борщ.
А печери, у яких молилися монахи-засновники монастиря? А дорога до джерела Матінки Божої у лісі?
Крехівський монастир має особливу 400-літню історію. Петро Могила, Богдан Хмельницький, Петро Дорошенко, Іван Мазепа — ці імена викарбувані в історії монастиря. Ця обитель Василіянського чину дала Україні і світу високоосвічених і визначних отців Церкви. Хресна дорога, яку ми пройшли з отцем у Крехівському лісі, як периною зі снігу була нам вистелена, а якою неймовірною була Свята Літургія з отцями-василіянами…
А потім була Жовква. «Ідеальне місто», у якому на маленькому клаптику у центрі — костел Святого Лаврентія і храм УГКЦ, синагога, старовинні мури і дерев’яні храми. Понад п’ятдесят пам’яток архітектури. Незабутній розпис храму Пресвятого Серця Христового (УГКЦ) іконописця Юліана Буцманюка. Колись живопису його навчали у Польщі за кошти Митрополита Андрея, і пан Юліан згодом зобразив під куполом цього храму Бога Отця на подобу Митрополита Андрея, а ангели мальовані з реальних жовківських дітей, які повиростали і потім самі показували друзям, де і хто з них у жовківському храмі. А Ісус у вишиванці… Унікальний в Україні розпис храму. Юліан Буцманюк згодом емігрував до Канади, тож більше таких розписів в Україні немає. Костел Святого Лаврентія, який поряд, — третій за значенням для поляків після Ченстохови і Кракова. Тут у крипті поховано засновника Жовкви Станіслава Жолкевського з дружиною, тут море квітів від паломників-поляків. Це був визначний і знаковий діяч для Польщі.

Унівська благодать

Завершальна подорож — Унів і Глиняни. Святоуспенська Унівська лавра зустрічає нас тишею, яка тут промовляє… В Уневі йдеш до джерела Матінки Божої, згодом до храму з унікальним розписом, до ікони Матінки Божої, молишся під тихий спів монахів-студитів-учнів — і відчуваєш тишу і спокій…
Тут особливе, улюблене Богом місце, — ці слова про Унів чую щоразу, коли сюди приїжджаю. Тут дуже тихо, тут якщо прислухатися, можна почути те, чого не почуєш більш ніде…
Отець-єромонах розповідає нам історію Унівської лаври, про Климентія Шептицького, про монахів, про Туринську плащаницю. Як він пам’ятає усі дати — не встигаєш дивуватися… Хресна дорога — через ліс до Чернечої гори, до чернечого цвинтаря, де поховані отці-студити, які віддано служили Богу й людям. Тут спочиває владика, єпископ УГКЦ Юліан Вороновський, тут поховано багато отців, які служили в Унівській обителі. Свята Літургія у дерев’яній церкві, мовчазні й заглиблені отці-студити. Вісім годин молитви, вісім годин праці і вісім годин сну — правило отців-студитів. Строгий піст, глибока молитва. Глибина молитви — у храмі: спів тихий, але сила особлива. Їх би слухала і слухала, із заплющеними очима, вникаючи у суть і зміст.
Це — Унів. Благословенна і незвичайна Божа обитель.
Переїжджаємо у Глиняни, паломницьке місце Львівської архієпархії УГКЦ, де у храмі — чудотворне розп’яття Ісуса Христа. Отець Андрій Лукачик розповідає нам про чудотворну ікону. Молебень, благословення від отців, молитва перед чудотворною іконою…
Чотири Хресні дороги у Великий піст відбулися. Незабутній досвід, який змінив кожного з нас.
Молебень біля чудотворної ікони у Глинянах
Фото автора
Запрошуємо на нашу Facebook-сторінку!
Ви вже поставили like?
Якщо ви помітили помилку в тексті, виділіть її та натискаючи Ctrl+Enter


Додати коментар
Або водите через соціальні мережі

Запрошуємо на нашу Facebook-сторінку!
Ви вже поставили like?
Весняний Париж

«Побачити Париж та померти!» - майже всі знають цю відому фразу, але не знають звідки вона з’явилась. А сказав її відомий письменник Ілля Еренбург. На початку 20 століття він вирішив познімати ...

Паломництво до Ізраїлю. Свята Земля

Протягом року Паломницький Центр Андрія ВІФЛЕЄМ організовує паломництва у Святу Землю – місце де прожив своє земне життя наш Господь Ісус Христос.

Люрд – місце живого чуда



Меджугор'є в часі об'явлення Богородиці. Святині Будапешту

У Меджуґор’ї (Читлук, Боснія і Герцоговина) уже більше 30-ти років шестеро молодих людей, що цілком заслуговують на довіру, свідчать під присягою, що з 24 червня 1981 року і до сьогодні майже щоденно ...

 
Кожен сьомий християнин живе в країні з переслідуваннями
Цього року у світі вбили 25 священиків
«Допомога Церкві в потребі» здійснила у 2017 році 5357 проектів
Францисканський священик: число християн у Вифлеємі катастрофічно падає
На прощу до Зарваниці цьогоріч очікують до 100 тисяч паломників
Краще за тиждень
Мультимедія
Фоторепортаж із зустрічі богопосвячених осіб
Різдвяна історія, що вражає
Різдвяні рекламні ролики, що зворушують до сліз
Сестри-домініканки заспівають на Національній церемонії запалення Різдвяної ялинки в США
Як російськомовні молодики вимагали поховати бійця за ... язичницькими традиціями