Прощення – найкращий спосіб проявити любов



У період Великого посту всім нам важливо зупинитися на хвилинку і подумати про те, яким насправді є наше ставлення до Бога і чим ми можемо пожертвувати заради Нього. Багато людей дотримуються посту у їжі, хтось більше молиться, хтось відмовляється від своїх пристрастей та шкідливих звичок. Важливо не так, що ми робимо, як для чого ми це робимо.

Піст – це не дієта, не очищення організму. Піст – очищення душі! Дякуючи Богу за Його безмежну любов, ми приймаємо рішення пожертвувати чимось важливим для нас, тим самим виявляючи нашу любов до Нього. А одним із найбільших проявів любові до Бога є любов до ближнього. На жаль, дуже часто ми любимо одне одного лише на словах, забуваючи наскільки важливими є наші вчинки.
На мою думку, справді чудовим способом проявити любов до іншої людини є прощення. Навіть не усвідомлюючи, люди щодня завдають одне одному болю, часто ображають чи навіть принижують когось. Звичайно, всі ми маємо вчитися не ображати наших ближніх, але не менш важливо навчитися пробачати тих, хто образив нас.

Не складно вибачити людині якусь невелику помилку, однак часто ми не можемо пробачити зради, принижень, знущання, вбивства та інших «не людських» вчинків. Нам занадто боляче, ми ображені та часто самотні у своїх стражданнях, тому не може йти мова про прощення наших кривдників. Але річ  у тому, що лише прощення є шляхом до нашого душевного зцілення. Як би це не звучало парадоксально, пробачивши навіть найбільшого ворога, ми знайдемо мир і позбавимося страшного болю, який не дає нам бути по-справжньому щасливими.

Кажуть, що тримати образу всередині себе – це як випити отруту, надіючись, що від неї помре хтось інший. Ми справді часто не усвідомлюємо, що образи та непрощення є тією отрутою, яка поволі забирає усю радість від життя та знищує морально. У свою чергу прощення – це наше звільнення від важкого тягаря, це нагода віднайти гармонію всередині себе.

Звичайно, інколи занадто складно по-справжньому пробачити та відпустити ситуацію. Але нам важливо пам’ятати, що ми маємо чудового Помічника у цій справі.

Ісус – найкращий приклад прощення і Він завжди готовий навчити нас та підтримати, коли нам боляче, коли ми ображені, злі та не здатні проявити милосердя. Він щодня пробачає наші помилки і хоче, щоб ми теж пробачали інших людей. І річ не в тому, що Він перестане любити нас, якщо ми будемо злопам’ятні. Навпаки! Він любить нас так сильно, що хоче звільнити від болю, злоби та непрощення. Він хоче, щоб ми мали справжню внутрішню свободу, а не волокли за собою тягар своїх образ, наче камінь на шиї, який рано чи пізно потягне нас на дно.

Прощення справді має велику силу у нашому житті. Прощаючи, ми звільняємо себе від страждань, проявляємо любов до ближнього та стаємо ще ближчими до Бога. Інколи прощення – це нелегкий шлях, який ми можемо пройти лише за руку з Ісусом. Він ніколи не відпустить руки! А нам у такі моменти головне визнати, що тримаємо зло на когось, щиро покаятися та попросити Його навчити пробачати так, як це робить Він. Адже, прощення – це найкращий спосіб проявити любов до себе, до ближніх та до Бога.
Більше за темами: Прощення любов