Слово твоє - світильник перед ногами в мене, світло на моїй стежці (Пс 119,105)
» » Єпископ Теодор (Мартинюк): «Іти за Христом – мій життєвий девіз»
Всі новини

Єпископ Теодор (Мартинюк): «Іти за Христом – мій життєвий девіз»

13532758 1181156571916143 7337579584394897471 n
  - Що таке покликання — зобов’язання чи пропозиція Бога людині?
 - Господь через батьків кличе нас до життя, одночасно даруючи чудовий проект нашого розвитку і щастя. Цей проект, згідно з Божим задумом, є найкращий, тому, що в ньому Господь закладає наше щастя. Іншими словами, ми отримуємо певну пропозицію від Господа Бога, а разом з нею свободу вибору. І на перетені цих дійсностей народжується реалізація нашого покликання.  Коли ми в житті розпізнаємо (а це іноді нелегкий шлях) цей проект і в повній свободі його реалізовуємо, це називається сповненням Божої волі, гармонією між Божим і людським. Це означає, що людина крокує дорогою, яка провадить її до щастя. Нерідко вона є шляхом пошуку, боротьби, але якщо ставимо за мету віднайдення Божої волі, нашого покликання і якщо нашу свободу ми використовуємо для цього пошуку, то, напевно, ми почуватимемося щасливими і зреалізованими особами.
 -  Розкажіть, коли ви вперше відчули, що покликані служити Богові?
 - Я з дитинства був пов’язаний зі студійським чернецтвом. Народився у Дорі на Івано-Франківщині, де був підпільний монастир. Моя перша сповідь та перше святе Причастя були у підпільній Церкві. Це сталося з нагоди освячення дому моєї бабусі й дідуся. На моє релігійне виховання мав вплив ієромонах Порфирій (згодом великосхимник Павло) Чучман, який двічі був ув’язнений, бо не хотів підписати декларацію про перехід на православ’я… Ще в ранньому дитинстві я побачив підпільне монаше життя і мене полонила думка бути монахом. З того моменту власне я почав роздумувати, що таке покликання і як можливо його зреалізувати. Згодом я вирішив вступити до монастиря.
 - Як батьки поставилися до вашого вибору?
- Спочатку, коли я ще навчався у школі, це викликало здивування у батьків. Але коли я вже після закінчення коледжу вступав до монастиря, то батьки мене благословили і підтримали у цьому намірі.
 - Чи не було у вас сумнівів щодо обраного шляху?
- У мене не було сумнівів щодо мого покликання і тому я вдячний Богові за те, що Він так впевнено провадив мене і торував мені дорогу до монастиря. Коли я був ігуменом у монастирі, то зустрічався з десятками   співбратів і кандидатів до монашого життя, які запитували, ділилися своїми намірами, думками.  І я бачив, що дев’яносто відсотків із них мали сумніви і це, вважаю, абсолютно нормальним, тому що в сумнівах народжується істина. Однак сумніви пов’язані з непростими випробуваннями.
Я особисто не був приречений чи змушений щось вибирати. Цей вибір був ясний, чіткий і в якійсь мірі простий. Для мене бути ченцем – означало цілковито присвятити своє життя Христові. Іти туди, куди Він мене посилає. І робити те, що Він від мене хоче. Іти за Христом – мій життєвий девіз.
 - Як відомо, ви навчалися за кордоном, який досвід отримали там?
 - У 1994 році я був направлений до Люблінської духовної семінарії, яка є частиною богословського факультету Люблінського католицького університету. Це був перший крок у серйозну науку західного спрямування. Адже навчався я ще в радянських  школі, коледжі на стандартах радянської освіти.
Перше, що мене позитивно збудувало у західному виші, це стиль навчання, свобода думки й вибору і можливість глибше пізнавати, вибирати певний напрямок. Згодом я це ще більше оцінив, коли навчався у  Папському Східному Інституті та Григоріанському університеті у Римі, де вивчав канонічне право. 
Позитивом навчання на Заході є також можливість пізнання культури, традицій багатьох народів через вивчення іноземної мови. Для мене великим скарбом було навчання у Польщі, Італії та Франці.
 - Вивчення іноземної мови для вас було необхідністю чи зацікавленням?
 - Іноземна мова - певний інструмент пізнання культури, традицій того чи іншого народу з одного боку. А з іншого, у моїй спеціалізації каноніста, де багато професійної літератури на різних мовах, - це необхідність мати доступ до джерел. Але для доброго володіння іноземною мовою необхідно жити в тому середовищі і постійно її практикувати.
 - Хто для вас є життєвим прикладом?
 - Я дуже вдячний Богові, що на моїй життєвій дорозі було багато таких людей, які були для мене прикладом. Передусім - це мої батьки, духовні отці, співбрати у монашому житті, а також миряни, які прожили непросте життя, пройшли через підпілля, переслідування, але завжди випромінювали  оптимізм і радість. Це для мене було великою підтримкою у нелегких життєвих ситуаціях.
Значний вплив мали на мене мученики, справи яких я готував для беатифікаційного процесу. Маю на увазі блаженних Климентія Шептицького та Леонтія-Леоніда Фьодорова. Я вивчав їхнє життя, багато подорожував місцями їх мучеництва у Росії, тому їхній приклад віри був важливим на моєму власному шляху.
 - Що слід робити молодій людині, коли її погляди щодо вибору професії не співпадають з порадами батьків?
 - Це не проста ситуація. І багато що залежить від батьків, як вони сприймають талант чи дари, які має їхня дитина. Від старання батьків, учителів залежить  розпізнання того, чим Господь Бог обдарував юнака чи дівчину. З іншого боку сама особа повинна добре розпізнавати свої таланти, щоб у своєму житті їх максимально зреалізовувати. Найкраще, коли це є    спільний пошук молодої людини зі своїми батьками і відповідно прийняття спільних рішень.
- А чи варто боятися помилок, які можна здійснити під час такого вибору?
 - Я зустрічав чимало людей, які успішно закінчили виші, отримали диплом, однак жодного дня не працювали за фахом. І не тому, що не змогли знайти роботу -   зрозуміли, що це не їхня дорога. Однак здобутий досвід і освіта їм згодом пригодився. Вони використали це в чомусь іншому. Тому я заохочую тих, хто пройшов певний життєвий відрізок, здобув освіту, але зрозумів, що це не його - не впадати у відчай, а усвідомити, що цей досвід згодом буде корисним і рано чи пізно вони зможуть його використати.
  - На вашу думку, чому сьогодні велий запит української молоді на навчання за кордоном і чому вона масово емігрує?
 - Я дуже стурбований цим явищем. На жаль, мотивацією є властиво виїзд за кордон. Але, мені здається, що набагато кращою мотивацією було б здобувати освіту й досвід за кордоном, але повертатися додому і тут змінювати життя та країну, рідну землю на краще. Як тільки можу - це намагаюся пояснювати молодим людям.
- Багато молодих людей живуть у віртуальному світі, а тому в реальному розчаровуються...
 - Для молодої людини надзвичайно важиво бути реалістом, тобто об’єктивно дивитися на себе і навколо себе. Тому що лише в реальному житті можна пізнавати правдиву  радість, щастя і добро. Молоді люди часто розповідають про своє розчарування, коли віртуально знайомилися з іншими особами, бо в реальності вони зовсім не ті, за кого себе видавали. Живе спілкування - найдосконаліший засіб пізнання. На жаль часто ми маємо спокусу втікати від життя у віртуальний світ. Тому бажаю хлопцям і дівчатам, аби,  користуючись віртуальними засобами, ніколи не втрачали почуття реальності, щоб бажали пізнавати життя таким,  яким він є, бо навіть важка дійсність загартовує нас і дає змогу пізнати справжнє життя. 
 - Яку людину можна вважати щасливою?
- Господь, коли дарував нам життя, хотів і хоче бачити нас його співтворцями. Особисто я вважаю щасливою ту людину, яка впевнено дивиться у майбутнє, прагне творити, не боїться життєвих труднощів, а з Божою допомогою їх долає.
- Які найяскравіші враження у Вас від Різдва у дитинстві і як  його святкували у монастирі.
З дитинства мені найбільше запам’яталися незабутні хвилини родинної Святої вечері, коляда, засніжені дороги… У монастирі особливе значення має Різдв’яна ніч, бо вона наповнена урочистою молитвою, а спів «З нами Бог розумійте народи» може похитнути навіть найзапеклішого атеїста. Це незбагненне таїнство приходу Божого Сина на світ неможливо описати, його можна лише оспівувати. Наші колядки – це чудовий спосіб заглибитися у це таїнство.
 - Ваші побажання нашим читачам з нагоди Різдва та Нового року.
Різдво - це початок і одночасно звершення нашого спасіння. Та й Новий Рік – це символічний початок чогось нового. То ж бажаю всім читачам, щоб у цьому році зростали у вірі і пізнанні свого життєвого покликання, щоб відкривали для себе, який добрий і милосердний Господь, щоб пізнавали безмежне Боже бажання бачити нас щасливими.
- Щиро дякуємо за розмову.
 
підготувала Надія ШПОДАРУНОК
Запрошуємо на нашу Facebook-сторінку!
Ви вже поставили like?
Якщо ви помітили помилку в тексті, виділіть її та натискаючи Ctrl+Enter


Додати коментар
Або водите через соціальні мережі

Запрошуємо на нашу Facebook-сторінку!
Ви вже поставили like?
 
АКЦІЙНА ЦІНА у паломництво до МЕДЖУГОР'Є. Осінній Будапешт

АКЦІЙНА ЦІНА!!! Невеличке хорватське селище в Боснії, яке розташоване біля підніжжя двох гір – Крживаца і Подбрдо, звідки його назва Меджугор’є, на початку 80-х років стало місцем об’явлення ...

Проща до Люрду

Національна проща до Люрду. Відкрий паломництво по-новому!

Свята Земля (Львів/Київ)

Паломницький тур до Ізраїлю – місця, де провів своє земне життя Спаситель. Щоденно Літургії у святих місцях. Відвідування всіх святинь, пов'язаних з земним життям Ісуса. Паломництво відбувається у ...

Європейський вікенд: духовні таємниці Відня та Будапешта

Запрошує на незабутні вихідні до чарівного Будапешта та величного Відня. Якщо хочете трішки відпочити і духовно обновитись – Вам з нами! Пам’ятайте, спогади- це єдине, що залишиться у Вашому серці ...

Паломництво у Меджугор'є. Час об'явлення Пресвятої Богородиці

Меджугор`є  унікальне місце на землі, світовий центр молитви,  куди стікаються люди з усього світу... Тут  події розпочались 21 червня 1981р і згідно слів візіонерів, Богородиця об`являється ...

Цього року у світі вбили 25 священиків
«Допомога Церкві в потребі» здійснила у 2017 році 5357 проектів
Францисканський священик: число християн у Вифлеємі катастрофічно падає
На прощу до Зарваниці цьогоріч очікують до 100 тисяч паломників
Меджугор'є: Статистика за червень, 2018
Краще за тиждень
Мультимедія
Як російськомовні молодики вимагали поховати бійця за ... язичницькими традиціями
5 нових християнських кінострічок для осінніх рефлексій
Завершилась велелюдна Успенська проща у Зарваниці
Тисячі вірних взяли участь у поході зі свічками у Зарваниці
Успіння Пресвятої Богородиці. Історія та традиції свята