Нагірна молитва з Ісусом. - Блог Сергія ІВАНИЦЬКОГО

В Євангеліє нерідко можемо читати, як Спаситель ходив молитися в гори. Чому саме там Він знаходив місце для усамітнення моя призадума

Перебуваючи в Карпатах особливо тонко відчуваєш міць і потужність гір. Морозне свіже повітря бадьорить і перенасичує легені, п'янкий стан полонить насолодою, чистотою і ледь помітним ароматом хвої. Водограй пробивається з під тонкої криги, яку вкриває пухкий прошарок снігу. Все це супроводжується приємними звуками течій, вітру, що спускається з гір даруючи новий укріпляючий дух. Дух віднови входить у ваше тіло, просвітлюючи розум і забирає з ваших членів втому, віддаючи замість неї натхнення до життя!

Слухаючи гори - можна почути Бога. Його подих розливається Карпатами вражаючи то потугою то ласкою, що буквально торкається вашого обличчя, яке від радості такого дотику миттю вкривається життєрадісним рум'янцем. Інколи здається ви починаєте дихати з Карпатами в УНІСОН. Так природньо починається ваша молитва в горах.

Ви майже не помічаєте свого дихання, хоча кисень переповнює ваші груди, музика звуків Карпатської природи вводить вас в медитацію, що Бог Отець хоче сказати в цю мить?

Відповідь не треба довго чекати, коли дивишся на блакить неба, яку наполовину вкривають зелені Карпатські гори, якимось невимовним чином споглядаючи за широтою небесної панорами прямо в серце починаю вливатися цілительна сила. Важко перевести її в слова. Але можна пояснити асоціативно: це близько до того, як ви невимовно дивитися на найкоханнішу людину. Слова зайві, а діалог летить зі швидкістю світла. Цей діалог - відповідь на всі болючі запитання, що дарує силу ВІРИ, НАДІЇ та ЛЮБОВІ. В подібному діалозі одночасно відчуваєш не досяжність і досяжність Бога, який постійно сходить, щоб укріпити і поговорити з тобою. Як же відбувається ця розмова? Що я можу Йому сказати, якщо Він все знає і без моїх слів, власне знає про мене більше ніж я сам можу сказати про себе?

Бог слухає нас, Він Найкращий наш слухач! Знаєте, коли співбесідник тебе слухає - це відчувається. Бо хочться говорити далі, він реагує, може і невимовно на твої слова. Але ти відчуваєш наскільки він переживає твою розповідь. З Богом так само! Він завжди чує! Він є поруч, якщо ми самі Його не відштовхнемо. Він пристрасний слухач, що вболіває за нас, за кожен епізод нашого життя. Він радіє і сумує разом з нами, Він поділяє кожне наше страждання, якщо ми Йому це дозволяємо. Він не хоче наших страждань, але хоче нашої свободи, волі. Ми страждаємо через наше невміння любити, недовіру, слабкість, гріхи, що замазують нам образ Отця. Як же хочеться подібно птаху - полетіту Богу назустріч.

... Медитація завершується, починаєш знову відчувати своє дихання, відчувати як замерзли пальці на кінцівках, але приємність скарбу в серці здобута в горах завдяки молитві гріє і дає упевненність. Як би її залишити назавжди!

Сергій ІВАНИЦЬКИЙ, журналіст Радіо Марія, спеціально для Слова Тудей