Притча про непотрібний вантаж на душі


Один чоловік прийшовши до старця і, побачивши його цілковиту миролюбивість, попросив:


– Ти такий мудрий. І завжди в гарному настрої, ніколи не злишся. Допоможи і мені бути таким.

Старець погодився і попросив чоловіка принести картоплю і прозорий пакет. 

– Якщо ти на когось розлютився і затаїв образу, – сказав старець, – то візьми картоплю. Напиши на ній ім’я людини, з якою стався конфлікт, і поклади цю картоплю в пакет.

– І це все? – Здивовано запитав чоловік.

– Ні, – відповів старець. – Ти повинен завжди цей пакет носити з собою. І кожен раз, коли на когось образишся, додавати в нього картоплю.

Чоловік погодився. Пройшов якийсь час. Його пакет наповнився багатьма картоплинами і став досить важким. Його дуже незручно було завжди носити з собою. До того ж, та картопля, яку він поклав на самому початку, стала псуватися. Вона покрилася слизьким гидким нальотом, деяка проросла, деяка зацвіла і мала різкий неприємний запах.

Тоді чоловік прийшов до старця і каже:

– Це вже неможливо носити з собою. По-перше, пакет занадто важкий, а по-друге, картопля зіпсувалася. Запропонуй щось інше.

Але старець відповів:

– Те ж саме відбувається і у людей в душі. Просто ми це відразу не помічаємо. Вчинки перетворюються в звички, звички – в характер, який народжує смердючі пороки. Я дав тобі можливість поспостерігати весь цей процес з боку.

Кожен раз, коли ти вирішиш образитися або, навпаки, образити когось, подумай, чи потрібен тобі цей вантаж.