Святий Стефан Першомученик, диякон


26 грудня

Святий Стефан Першомученик, диякон

*близько 3 року

+коло 34 року, Єрусалим


Мученицьку смерть святого Стефана драматично переказують Діяння Апостолів. Його вшанування поширилось вже до V століття. У V столітті в Римі на його честь було зведено дві церкви: одну з них побудував папа святий Лев Великий на Віа Латині, другу – папа Сімпліцій на пагорбі Целій.

Перекази оповідають, що Стефан був одним з 72 учнів і був обраний апостолами одним з семи дияконів. Святе Письмо оповідає історію обрання дияконів.


Тими ж днями, коли учнів ставало дедалі більше, зчинилось нарікання гелленістів на євреїв, що вдів їхніх занедбано в щоденній службі. Тоді дванадцятеро прикликали громаду учнів і сказали: «Не личить нам лишити слово Боже і при столах служити. Нагледіть собі, отже, з-поміж вас, брати, сімох мужів доброї слави, повних Духа та мудрости, а ми їх поставимо для цієї служби; самі ж ми будемо пильно перебувати у молитві і служінні слова.» Вподобалось це слово всій громаді й вибрали Стефана, мужа, повного віри і Святого Духа, Филипа, Прохора, Ніканора, Тимона, Пармена та Миколая, прозеліта з Антіохії, і поставили їх перед апостолами і, помолившись, поклали на них руки. І росло слово Боже та множилось число учнів у Єрусалимі вельми, і велика сила священиків були слухняні вірі. (Діяння Апостолів 6,1-7).




Після обрання Стефан доглядав за бідними в Єрусалимі, став першим дорослим мучеником, який після вознесіння Христа кров’ю відстояв віру. Ймовірно, був одного віку з Савлом і, безсумнівно, був широко освіченим. Вчився в Александрійському університеті. Святе Письмо зазначає про нього, що був чоловіком, сповненим віри і Святого Духа. Присвятив себе не тільки турботі про вдів і бідних, а й допомагав в апостольському проповідуванні Божого слова. Був сповнений милості, сили, і творив дива серед народу. Завдяки важливій ролі, яку виконував у християнській спільноті, привернув увагу і ненависть євреїв. Коли ж почав відкрито проповідувати Христове вчення, то потрапив прямо до первосвящеників, які раніше прирекли Христа. Первосвященики і цього разу проголосили вирок за допомогою фальшивих свідків. Спочатку ж Стефану було дозволено захищатися.

Захисну промову він почав із звинувачення, що верхівка не дотримується закону і протирічить Святому Духу. Так само, як і їхні предки, вони переслідують і знищують Божих посланників і пророків. Первосвященики зовсім обурились, а Стефан залишався спокійним; сповнений Святого Духа, звів очі до неба, і мав об’явлення, про що розповів усім. Для них це вже було занадто. Об’явлення Святе Письмо переказує так:


Стефан же, повний Духа Святого, дивлячись у небо, побачив славу Божу й Ісуса, який стояв по правиці Бога, і мовив: «Ось бачу відкрите небо і Сина Чоловічого, який стоїть по правиці Бога.» Вони ж закричали голосом великим і, затуливши вуха свої, кинулись на нього разом та вивели за місто, і почали каменувати. Свідки ж поклали свою одежу у ногах хлопця, що звався Савло. І каменували Стефана, який взивав, мовивши: «Господи Ісусе, прийми дух мій!» А впавши на коліна, закликав сильним голосом: «Господи, не постав їм цього за гріх!» І промовивши це, смертю заснув. Савло ж погоджувався з його вбивством. І настало того дня велике переслідування Церкви, що в Єрусалимі. Всі, крім апостолів, розсипались по селах Юдеї та Самарії. (Діяння Апостолів 7,55-8,1).



Цей Савл згодом став святим Павлом. Йому потрібен був час, щоби зрозуміти Боже послання і вчення; став величним апостолом Церкви, апостолом народів. Вважається, що мучеництво святого Стефана справило велике враження на Савла.

У час Різдва, на свято любові у світлі гірлянд наша Церква поруч із бідною яскинею святкує Стефана, який пролив кров; Церква акцентує нашу увагу на те, що слідування за Ісусом не може вичерпуватися солодкими розповідями про християнське життя. Той, хто вважає себе послідовником Ісуса, має брати на себе і страждання, які супроводжують це життя, якщо треба, то і мучеництво. Сьогодення показує, що таких послідовників багато. Не проклинаючи ворогів, а молячись за прощення.


Життя святих"
Видавництво "Св. Геллерта", Будапешт
Автор: Іштван Катона, 
єпископ помічник Егерської Дієцезії Римсько-католицької Церкви 


Переклад: Андріана Іштвані 

спеціально для Slovo.Today