Слово твоє - світильник перед ногами в мене, світло на моїй стежці (Пс 119,105)
» » » Що ми не знаємо про життя Астрід Ліндгрен? Кілька фактів до 110-річчя письменниці
Всі новини

Що ми не знаємо про життя Астрід Ліндгрен? Кілька фактів до 110-річчя письменниці


«Пеппі Довгапанчоху» чи «Дітей з Бюллербю» знає кожен. Але чи кожен знає, яке складне життя було у творця цих легендарних книг? З нагоди 110 річниці від дня народження Астрід Ліндгрен нагадаємо її біографію.


Астрід Ліндгрен – це одна з найвідоміших авторок дитячої літератури у всьому світі. Вона видала понад тридцять книжок для дітей, першу 1944 року, а останню 1981 року. З-під її пера вийшли такі твори, як: «Діти з Бюллербю», «Пеппі Довгапанчоха», «Еміль із Льонеберґи», «Карлсон, що живе на даху» чи «Брати Левине Серце».


Її вшановували багатьма відзнаками й нагородами, зокрема 1958 року вона отримала Медаль ім. Г. К. Андерсена (найважливіша світова відзнака за книги для дітей), 1979 року – Міжнародну літературну нагороду ім. Януша Корчака за «Братів Левине Серце», 1993 її вшановано International Book Award UNESCO, а 1978 року вона отримала Орден Усмішки від польських дітей.


Під час старань, щоб їй нарешті признали Нобелівську премію, вона зауважила: «Просімо Бога, щоб вберіг мене від Нобелівської премії. Неллі Закс померла від цього, і я переконана, що зі мною сталося б те ж саме». 14 листопада минула 110 річниця від дня народження Астрід Ліндгрен: визначної письменниці, знавця дитячої психіки і потреб малої людини, а насамперед виняткової жінки з великою відстанню до себе і величезним почуттям гумору. Без Астрід Ліндгрен література для дітей не була б такою! Однак шлях Астрід до успіху був довгий та звивистий.


Безтурботне дитинство Астрід Ліндгрен

Астрід Ліндгрен з’явилася на світ 14 листопада 1907 року в Нессі, поблизу Віммербю, маленького містечка у Смаландії, як Астрід Ерікссон, друга дитина фермера Самуеля Августа Ерікссона та його дружини Ганни з родини Джонссон. Вона мала велике щастя виховуватися в домі, багатому на добро, любов, повагу до людей і важкої праці, а насамперед в домі, де батьки виявляли один до одного ніжність (що на початку ХХ століття у Швеції не було звичайне).


Через літа вона пригадувала: «Ми, діти, звикли до картини, коли наш батько щодня хоча б на мить ніжно обіймав нашу матір». Ерікссони послідовно навчали дітей роботи й послуху, але мали зовсім різні стилі виховання. Матір була доброю, справедливою людиною, але при цьому вона, сувора і зайнята господарством, присвячувала дітям тільки необхідну увагу. Батько був ласкавий, люблячий, пустотливий, мав велике почуття гумору. Завдяки такому клімату Астрід разом з братом і сестрами жила щасливим життям, наповненим відчуттям безпеки й свободи, що вона підкреслює словами: «Ми жили в Нессі безтурботним життям в Бюллербю, загалом саме як у книжці про дітей з Бюллербю».


Астрід стає мамою

На жаль, з закінченням дитинства закінчилося безтурботне життя Астрід. Коли 1926 року їй ледь виповнилося вісімнадцять, вона завагітніла, й на додаток вирішила, що більше не хоче мати нічого спільного з батьком своєї дитини. Для сім’ї Астрід і малої спільноти це був величезний шок і скандал. Ерікссони сильно перейнялися цим. «Мої батьки були звичайно пригнічені, але надто не дорікали мені. Вони вважали, що якщо я й мала завагітніти, то батьком дитини повинен бути хтось інший».


Астрід хотіла зменшити сором батькам і спокутувати свою провину, тому вирішила покинути дім. Коли вона виїжджала до Стокгольму, то дуже хвилювалася за майбутнє своє і дитини, але не могла вчинити по-іншому. У столиці вона винайняла маленьку кімнатку, розпочала курс стенографії та машинопису і розпочала самостійну роботу.


Завдяки допомозі, яку вона отримала від організації, що підтримує молодих жінок, Астрід виїхала в Копенгаген, щоб там у безпечному середовища народити дитину. Саме напередодні Різдва 1926 року на світ з’явився Ларс. На жаль, Астрід не довго втішалася своїм маленьким синочком, оскільки була змушена повернутися до роботи в Стокгольмі. Хлопчик залишився у Копенгагені під чуйним наглядом прийомної матері, котра піклувалася про нього, аж поки його мама змогла самостійно ним зайнятися.


Туга за дитиною

Астрід відвідувала синочка так часто, як тільки могла, усі заощадження вона призначала на залізничні квитки. Вона так пригадувала той період: «Ларсу було добре у ті роки. А мені ні (…) Я ж бо мусила жити в Стокгольмі, щоб мати його в себе. Я пам’ятаю це як час важкої праці, постійної бідності і ранньої туги за дитиною, яка була так далеко від мене».


Ситуація Астрід значно змінилася, коли вона влаштувалася приватною секретаркою у Шведському книжковому управлінні, звідки вона швидко підвищилася і стала асистенткою редактора у Королівському товаристві автомобілістів. Його шефом був Стюре Ліндгрен, з яким вона одружилася 1931 року. Шлюб і стабільна життєва ситуація дозволили їй забрати сина до себе. 1934 року у Ліндгренів народилася донька Карін. Час важкої праці й бідності завершився для Астрід, вона знайшла своє місце на землі.


«Пеппі Довгапанчоха» – дитячий маніфест

Астрід Лідгрен ще молодою дівчиною здійснювала перші літературні спроби, але лише те, коли разом з дітьми пригадувала своє дитинство, надихнуло її писати серйозно. 1944 року з нагоди десятиліття доньки, вона написала «Пеппі Довгупанчоху» і надіслала її у видавництво, але машинопис відкинули.


Тоді її новела «У Бріт-Марі легшає на серці» отримала другу нагороду у конкурсі книжок для дітей, завдяки чому Астрід не піддалася. Вона вірила, що пригоди Пеппі – це добра і необхідна книжка, тому вона вирішила її виправити. 1945 року вона знову надіслала її, цього разу на конкурс книжок для дітей віком 6 – 10 років. Це було слушне рішення, тому що пригоди найсильнішої дівчинки на світі здобули головну нагороду і були видані! Не зважаючи на велику критику, яка посипалася на Астрід за створення Пеппі, котра стала маніфестом дитячого визвольного руху проти авторитаризму, вона не припинила писати, а навпаки розпочала творити більше.


Ліндгрен: Я заробила забагато грошей!

Наступні книги принесли Астрід популярність у всьому світі. Усі її повісті перекладено сімдесятьма трьома мовами! Попри славу вона залишилася скромною особою з невеликими матеріальними потребами. Вона до останку життя проживала у тій же квартирі, яку вона з сім’єю заселила у сорокових роках. Її творчість принесла їй величезний маєток, який вона описувала зі страхом: «Я заробила стільки грошей, що, Господи помилуй, гірше, ніж ніколи. Це лякає. Я не хочу грошей. На щастя, Странг хоче» (тобто міністр фінансів – прим. ред.). Астрід ділилася грішми, підтримувала багато благодійних організацій, та все одно її критикували. Їй було дуже прикро через наклепи, оскільки вона заробляла чесно, сплачувала найвищі податки.


Астрід Ліндгрен померла 8 січня 2002 року у віці 95 років. До кінця життя вона залишилася скромною, доброю, дотепною дівчиною з Нессі. Коли 1997 року вона приймала звання «Шведки Року» то зазначила: «Ви надаєте нагороду Шведка Року дуже старій особі, напів сліпій, напів глухій і абсолютно підстреленій. Ми повинні пильнувати, щоб це не поширилося!».


За книгою Маргарети Стромстедт «Астрід Лінгренд. Історія про життя і творчість» (Вид. Маргінеси)


Катажина Кулавік

Переклад: Ольга Гайсенюк

Aleteia
Запрошуємо на нашу Facebook-сторінку!
Ви вже поставили like?
Якщо ви помітили помилку в тексті, виділіть її та натискаючи Ctrl+Enter


Додати коментар
Або водите через соціальні мережі
Клацніть на зображення щоб оновити код, якщо він нерозбірливий

Запрошуємо на нашу Facebook-сторінку!
Ви вже поставили like?
Читають Коментують
8 грудня з 12-ї до 13-ї – Година ласк
26 954
З усією впевненістю хочу сказати лише одне: «Розлучення – це ворота до пекла»
24 887
Притча про жінку, яка дуже переживала за свою дитину
19 878
Молитвою і постом Бог може зупинити і зло безпліддя
18 532
Не можеш зрозуміти який Божий план для твого життя? Постав собі 5 запитань
7 391
7 помилок, які ми чинимо з любові до дітей
7 375
Послання Богородиці, Цариці миру, через візіонерку Мір’яну Драгічевич-Солдо, 2 грудня 2017 р.
7 042
Як я робила аборт
5 753
“Постіть серцем”: Піст і вдячність
5 196
15 діл милосердя, про які ми часто забуваємо
4 644
Як молитва на вервиці змінювала хід історії: найцікавіше
4 204
"До одного святого привели одержиму бісом і зцілення було можливим, якщо святий візьме на себе цю одержимість, і він взяв", - отець Петро Лопатинський
3 957
Глава УГКЦ: «Той, хто думає, що у своєму житті що-небудь здобув сам, є немудрий»
3 804
5 практик, що відчиняють двері твого дому для диявола
3 773
ЯК БРАТИ УЧАСТЬ У ЛІТУРГІЇ?
3 301
Що не так з братом Ілією з Кальві, або чи все гаразд з нашою вірою? - Блог Сергія ІВАНИЦЬКОГО
3
Свята Маргарита Шотландська, вдова
2
10 глибоких християнських фільмів, заснованих на реальних подіях
2
Чи третя година ночі насправді "година диявола"?
2
Люди працюють щонеділі і у святкові дні, і на них сипляться біди
2
"Батюшка! Обвінчайте нас, ми вже два тижні живемо разом, познайомилися на дискотеці. Більше не хочемо жити в гріху. Якщо ви нас не обвінчаєте, то будете мати гріх!" Я пінками вигнав їх аж на вулицю Соборну через сходи храму..." - отець Юстин РУСИН
2
"Марші ЛГБТ можуть знищити Україну! Я б не хотів, щоб ми продали Україну за безвіз" - владика Ян Собіло
2
Як встигати виконувати 90% роботи до обіду: 16 порад
1
Я зрозумів, що вервиця є найсильнішою зброєю проти всякого зла в цьому світі
1
Вся правда про чистилище
1
МОЛИТВИ ЗА ЗДОРОВ'Я ДІТЕЙ
1
Зарваницька чудотворна ікона об’єднує тисячі українських заробітчан Італії у молитві за Україну
1
Легендарний екзорцист: "Одного разу диявол сказав: «Не кричи, бо я оглухну»."
1
Свята Фаустина, монахиня
1
Чи дійсно існує пекло?
1
 
Третина релігійних євреїв США – християни
За 100 років кількість православних християн у світі більш ніж подвоїлася
Католиків стало більше на 12,5 мільйона
В Ірані все більше молодих людей приймають Христа
У католицькій Церкві підрахували, скільки мирян припадає на одного священика
Краще за тиждень
Мультимедія
Свідчення про прощення Іммакюле Ілібагіци, котра пережила геноцид в Руанді
«Відкрита Церква. Діалоги» про Церкву в час війни
У Сумах відкрили Меморіальний Хрест "Пам`ять Нації
«Україна вистояла!» - Глава УГКЦ про найважливіше у 2017 році
Запрацювала Фабрика Святого Миколая!