Слово твоє - світильник перед ногами в мене, світло на моїй стежці (Пс 119,105)
» » » Пам'ятник Митрополиту Андрею Шептицькому встановлено у Червонограді
Всі новини

Пам'ятник Митрополиту Андрею Шептицькому встановлено у Червонограді


…Я поставив тебе знаком для Ізраїлевого дому. [Єз. 12:6]

На кожного, хто приходить у цей світ, Творець покладає особливі надії та сподівання, кожен має своє винятково особисте призначення. Відповідно до цього призначення Святий Дух уділяє кожному індивідуальні дари і харизми «як кому хоче» [див. 1 Кор. 12:8-11]. Тож найбільша правда та найвище мистецтво людського земного життя криється в тому, щоби вчасно розпізнати та усвідомити своє покликання і мати час якомога повніше його реалізувати у світі, принісши плід гідний спасіння й життя вічного з Богом і в Бозі.
Не відаємо ми, коли Андрей Шептицький людським розумом усвідомив своє призначення, проте душею він відчув той заклик Божий з найменших літ. Ще будучи дитиною, він у дивний спосіб (і саме в цьому ключ розгадки його геніальності) почув голос Господа і за Божим покликом вже тоді ствердив, що хоче стати священиком. Дорослі чомусь вважали це виявом бурхливої дитячої фантазії – і глибоко помилялись, бо вже тоді уста малої дитини промовляли величну Божу істину. Маючи неповних 23 роки, за Божим покликом, він полишає цей впоєний юнацьким оптимізмом барвистий світ і вибирає кращу частку, «яка не відніметься від нього» [див. Лк. 10:42], – чернечу рясу. Його невластиве для юнацького, а особливо дитячого, віку поступування є незбагненним для людської логіки феноменом, який, проте, є певною ознакою, що уже від народження Господь «поставив його знаком Дому Українського». До останнього віддиху земного життя він міцно і з гідністю тримав пастирський жезл, сумлінно сповняючи свої обов’язки, або, краще сказати, щомиті живучи своїм великим покликанням від Господа.
Промислом Божим, подібно як пророк Єзекиїл для старозавітного народу жидівського, Андрей Шептицький був покликаний і поставлений як знак єдності та християнської духовності для нації української. Ще за свого земного життя Владика став дієвим знаком-символом для всіх українців як Заходу, так і Сходу, як греко-католиків, так і православних – усіх, хто мав чисте серце та палав любов’ю до своєї уярмленої Батьківщини. Ним він має залишатись і надалі, впродовж усього подальшого буття українського народу.
Майже півстоліття московський окупант робив усе можливе і неможливе, аби назавжди витерти зі свідомості нації цей символ української християнської ідентичності. Навіть у наші часи незалежної України – чи то за совєтською інерцією, а чи з власних злих переконань – час від часу з’являються поодинокі «тітушки» (чи, як їх в часи Шептицького називали, «хруні»), що «до останнього» чинять опір поверненню до свого народу та прославі Митрополита Андрея Шептицького. Цьому дивачному (дивакуватому) феномену є декілька причин, але однією з вагоміших, мабуть, є те, що у порівнянні з праведним Андреєм кожен, хто не живе за правдою, чинить несправедливість, наче гниль на блискучо-білому снігу, виглядає злочинцем. Адже, з одного боку, гідно здіймається постать графа, інтелектуала, спадкоємця велетенських родинних статків, який, однак, усе до найменшої дрібки, ба більше – навіть усе своє життя, безоглядно віддав на служіння ближньому, а з іншого – наче черви, плазують новітні скоробагатьки, псевдопатріоти та псевдовіруючі, іншими словами, псевдоеліта, які за солодкими патріотичними та побожними фразами до останньої полатаної свитини оббирають цього ж ближнього, якому зголосились служити. Нерозумні мають очі – і не бачать, мають вуха – і не чують: бо нині хіба немає людини, яка б не чула притч про багача і Лазаря [Лк. 16:19-31] чи про багача, в якого щедро зародила нива [Лк. 12:16-21].
Та все ж недолугі та даремні потуги недругів, бо, як ще дві тисячі літ тому ствердив найавторитетніший фарисей і вчитель Закону Гамалиїл, «всяку раду чи справу», якщо вона від Бога, не зможе ніхто спинити чи зруйнувати і краще відступитись «щоб випадком не стати і вам Богоборцями!» [Дії 5:34-39].
Хай дещо запізніло, але все ж на Львівщині місцевість за місцевістю долучається до направду Божої справи прослави праведника і пізнання духовної спадщини Митрополита Андрея Шептицького. Цього разу, в суботу 4 листопада, символ присутності Митрополита Андрея у своєму місті, а найголовніше – в душах мешканців, встановив Червоноград-Кристинопіль.
За участі громади міста, численних делегацій, духовенства і монашества на подвір’ї монастиря святого Юра отців-василіян Митрополит і Архиєпископ Львівський Ігор (Возняк) освятив пам’ятник – погруддя праведному Андрею Шептицькому. Автор скульптури – мистець Тарас Король, який виконав також меморіальну таблицю Митрополитові Шептицькому, встановлену і посвячену наприкінці минулого року у Великих Мостах (у Мостах Тарас працював у співавторстві з батьком Миколою Королем). Варто зазначити, що скульптура витесана напрочуд майстерно. Митрополит у чернечому габіті (яким, до речі, праведний Андрей дорожив до останніх днів свого життя), з простим хрестом на грудях, що, подібно до пам’ятника у Львові, максимально зближує глядача з постаттю Владики. Замислене, навіть дещо стривожене обличчя і проникливий погляд, звернений у майбуття, немовби запитує нас: «дітоньки, а чи сильна ваша віра в Господа-Бога, Творця нашого? а чи любите свій рідний край, як  до болю любив його я? а що робите для піднесення його із великого упадку минулих жорстоких десятиліть?»
Історія червоноградського пам’ятника цікава тим, що максимальний внесок на його спорудження жертвувала пані Наталія Щепан. В її сім’ї сталося велике лихо – раптово помер чоловік, о. Андрій. Попри те, що в опіці вдови залишилось троє осиротілих дітей, п. Наталя, порадившись з дітьми, сімейні заощадження передала на потреби монастиря в пам’ять про чоловіка і батька. Переосмислюючи цей вчинок осиротілої родини, на відкритті пам’ятного знаку п. Ореслава Хомик, голова Союзу Українок України зазначила: «Знаковим є те, що у цей фінансово сутужний для кожного час, коли коштів бракує як в сім’ї п. Наталії, так і монастир потребує чималих вкладень для вирішення господарських і побутових проблем, все ж дивовижним чином цей внесок в пам’ять про священика Андрія став основою спорудження саме пам’ятника Митрополиту Андрею».
Ми певні того, що Господь зарахував їй і її родині це у праведність, а для нас усіх цей випадок є черговим свідченням того, що український народ багатий на щирих та жертовних людей. Завдяки саме таким людям ми, майже п’ять з половиною століть не маючи власної держави, пошматовані і перебуваючи під найрізноманітнішими окупаціями, все ж вистояли як нація і зберегли віру в Бога, відчуття правди та прагнення справедливості.
Цікавинкою свята стало також те, що делегація Яворівського району привезла саджанці із родинного села Митрополита Андрея – Прилбичів, які усією святочною громадою висадили неподалік храму. Від яворівців вітальне слово виголосила активна учасниця багатьох заходів, що їх проводить Громадська рада «Святий Юр», учениця 11 класу Прилбицької загальноосвітньої школи Юлія Шевчик.
Як уже стало традицією, Свято української молоді в Червонограді включало багато різнопланових заходів. Початок святкуванням поклала Архиєрейська Божественна Літургія, яку очолив Архиєпископ і Митрополит Львівський Ігор. А далі, після освячення пам’ятника і висадження дерев, відбулися змагання чотирьох дитячих команд з міні-футболу на кубок Митрополита Андрея, відтак виставка, присвячена Андрею Шептицькому, молодіжна науково-практична конференція під гаслом «Андрей Шептицький – це Україна: будівничий, князь, лідер!», а також пісенний фестиваль під гаслом «Голос Руси-України». А на завершення кожен учасник цього дійства і той, хто долучився до його організації та проведення, був нагороджений дипломами, грамотами та подяками Громадської ради «Святий Юр».
Свято молоді і свято Слуги Божого в Червонограді завершилось, проте ера Андрея Шептицького продовжується. Тепер уже справою честі місцевих громад повинна стати справа вшанування та встановлення пам’ятних знаків, меморіальних таблиць, пам’ятників в усіх райцентрах, містечках і багатьох селах Львівщини, Галичини та й інших регіонів України. Ці знаки-символи потрібні не Шептитицькому, але найперше нам, спадкоємцям його велетенського духовного скарбу, бо знаки ці є повсякчасною пригадкою про той досконалий особистий приклад, за яким маємо жити, творити й нагромаджувати правдивий нетлінний скарб, з яким і перейдемо до життя вічного.
 Інформацію подала Наталія Щербань
Джерело: http://catholicnews.org.ua
Запрошуємо на нашу Facebook-сторінку!
Ви вже поставили like?
Якщо ви помітили помилку в тексті, виділіть її та натискаючи Ctrl+Enter


Додати коментар
Або водите через соціальні мережі
Клацніть на зображення щоб оновити код, якщо він нерозбірливий

Запрошуємо на нашу Facebook-сторінку!
Ви вже поставили like?
Читають Коментують
8 грудня з 12-ї до 13-ї – Година ласк
26 905
З усією впевненістю хочу сказати лише одне: «Розлучення – це ворота до пекла»
24 866
Молитвою і постом Бог може зупинити і зло безпліддя
18 451
Притча про жінку, яка дуже переживала за свою дитину
16 011
Не можеш зрозуміти який Божий план для твого життя? Постав собі 5 запитань
7 378
7 помилок, які ми чинимо з любові до дітей
7 318
Послання Богородиці, Цариці миру, через візіонерку Мір’яну Драгічевич-Солдо, 2 грудня 2017 р.
7 038
Як я робила аборт
5 748
“Постіть серцем”: Піст і вдячність
5 178
15 діл милосердя, про які ми часто забуваємо
4 635
Як молитва на вервиці змінювала хід історії: найцікавіше
4 186
"До одного святого привели одержиму бісом і зцілення було можливим, якщо святий візьме на себе цю одержимість, і він взяв", - отець Петро Лопатинський
3 948
Глава УГКЦ: «Той, хто думає, що у своєму житті що-небудь здобув сам, є немудрий»
3 797
5 практик, що відчиняють двері твого дому для диявола
3 766
ЯК БРАТИ УЧАСТЬ У ЛІТУРГІЇ?
3 286
Що не так з братом Ілією з Кальві, або чи все гаразд з нашою вірою? - Блог Сергія ІВАНИЦЬКОГО
3
Свята Маргарита Шотландська, вдова
2
10 глибоких християнських фільмів, заснованих на реальних подіях
2
Чи третя година ночі насправді "година диявола"?
2
Люди працюють щонеділі і у святкові дні, і на них сипляться біди
2
"Батюшка! Обвінчайте нас, ми вже два тижні живемо разом, познайомилися на дискотеці. Більше не хочемо жити в гріху. Якщо ви нас не обвінчаєте, то будете мати гріх!" Я пінками вигнав їх аж на вулицю Соборну через сходи храму..." - отець Юстин РУСИН
2
"Марші ЛГБТ можуть знищити Україну! Я б не хотів, щоб ми продали Україну за безвіз" - владика Ян Собіло
2
Як встигати виконувати 90% роботи до обіду: 16 порад
1
Я зрозумів, що вервиця є найсильнішою зброєю проти всякого зла в цьому світі
1
Вся правда про чистилище
1
МОЛИТВИ ЗА ЗДОРОВ'Я ДІТЕЙ
1
Зарваницька чудотворна ікона об’єднує тисячі українських заробітчан Італії у молитві за Україну
1
Легендарний екзорцист: "Одного разу диявол сказав: «Не кричи, бо я оглухну»."
1
Свята Фаустина, монахиня
1
Чи дійсно існує пекло?
1
 
Третина релігійних євреїв США – християни
За 100 років кількість православних християн у світі більш ніж подвоїлася
Католиків стало більше на 12,5 мільйона
В Ірані все більше молодих людей приймають Христа
У католицькій Церкві підрахували, скільки мирян припадає на одного священика
Краще за тиждень
Мультимедія
«Україна вистояла!» - Глава УГКЦ про найважливіше у 2017 році
Запрацювала Фабрика Святого Миколая!
Танцівниця без ноги. «Іноді з добрими людьми стаються прикрі речі»
«Ніхто не має мандату на насилля ? ні влада, ні опозиція», - Глава УГКЦ
ІНСАЙТ. Про музику, яка виховує молодь