Слово твоє - світильник перед ногами в мене, світло на моїй стежці (Пс 119,105)
» » » Свята Тереза від Дитяти Ісуса, діва, Вчитель Церкви
"Моє Різдво!" Радіо Марія оголошує конкурс малюнків
Всі новини

Свята Тереза від Дитяти Ісуса, діва, Вчитель Церкви


1 жовтня

Свята Тереза від Дитяти Ісуса, діва, Вчитель Церкви

2 січня 1873, Алекон
+30 вересня 1897, Лізьє


Жила 24 роки. Повне ім’я, яке отримала в ордені, звучить: Тереза від Дитяти Ісуса і Святого Лику. Вона прагнула любити Ісуса, «як ще ніхто не любив, і ніколи не любили», і довірилася Милостивому Богу, віддалась Йому в руки, наче м’ячик.

Про її життя не маємо багато зовнішніх чи відомих свідчень. Те, що ми знаємо, відомо з її пера під назвою «Історія однієї душі» і розповідей сестер-черниць. Однак ми не маємо ще однієї такої сучасної святої, вшанування якої настільки б розповсюдилось по всьому світу, як Святої Терези. Про неї залишилось 47 вірогідних світлин, що є досить нечастим в історії святих. А коли у 24-річному віці тихого осіннього вечора вона померла, її сестри навіть не уявляли, що написати про неї у некролозі. Її життя було коротким. Не було звершено величних вчинків, була дуже простою душею. Тільки дотримувалась статуту ордену, зате з повною віддачею. Врешті, за рішенням настоятельки опублікували автобіографію Терези, яку та написала за вимогою настоятелів. З тих пір цей твір перекладено більш ніж на 38 мов, і є одним з безцінних перлин духовної літератури.

Побачила світ ставши дев’ятою дитиною глибоко віруючих батьків. Їй було всього чотири роки, коли померла мама, тому батько разом з п’ятьма дочками (четверо братиків померли у малому віці) перебрався у Лізьє. Тут вони жили разом з братом матері фармацевтом Ісидором і його сім’єю.

Вже у трирічному віці Терези виявилось, що це незвичайна душа. Мала ланцюжок, схожий на вервицю, на якому рахувала свої щоденні пожертви і щовечора несла до мами, щоб та перевірила їх. Ні разу не жалілася, коли товариші щось відібрали від неї. Мабуть, в цей час народилася та думка, яка згодом стала відомою: «Нічого не відмовлю Ісусові». У вересні 1881 року почала ходити у школу до сестер-бенедиктинок.

25 березня 1883 року – у 10 років – важко захворіла. На свято П’ятидесятниці їй з’явилася Діва, усміхнулась і вилікувала її. Дівчинка встала з ліжка і сказала: «Я просила Небесного Батька, щоб був милостивий до мене. Статуетка враз ожила. Божа Мати була настільки гарною, наблизилась до мене і посміхнулась мені». Про це вона розповіла батькові і сестрам, які в ту ж мить звернулись молитвою до Богородиці за зцілення Терези. Наступного року сповнилось сердечне бажання дівчинки – вона стала першопричасницею. З тих пір близько півтори року вона мучилась від докорів сумління, від яких звільнилась у жовтні 1886 року.

Бажання вступити до монастиря стало ще палкішим тоді, коли дві старші сестри Пауліна і Марія вступили до Кармелю. Через рік, на П’ятидесятницю 1887 року батько дав згоду донечці, яку називав «маленькою королівною», вступити до кармеліток. Однак дядько і єпископ, який був керівником кармеліток, одностайно відмовили їй: Тереза була надто молодою. Але під час паломництва до Риму смілива Тереза стала навколішки перед папою Левом ХІІІ і просила дозволу від нього. Хоч і не одразу, але на свято Святих Невинних Немовлят папський дозвіл таки прийшов. Єпископ монастиря врешті теж дав згоду. 9 травня 1888 року Тереза переступила поріг Кармелю в Лізьє, який більше ніколи не покидала. В автобіографії вона пише: «В мене не було ніяких ілюзій. Монаше життя видалось мені таким, яким я собі його уявляла», «Я прийшла, щоб спасти душі і молитися за священиків».

Її призначили до старшої сестри Агнеси (в миру Пауліни), з якою разом прали. Крім цього, щодня вона мала вимітати сходи і спальне приміщення. Щоденний графік: шість з половиною годин бревіарію, споглядання і роздумів, п’ять годин фізичної роботи, дві години спільних занять, дві години індивідуальних занять. Пів години повчання магістерки новіціаток, година із чвертю для їжі, шість-сім годин нічного відпочинку. Монастирське життя видається сірою безперервною вереницею буднів. Хоч вона і не робила чогось великого, але у найменших справах прагнула бути повністю вірною Богу. Маленькі вчинки стали її заслугою перед Богом. Так потім вона стала великою святою «малого шляху», щоб для всіх бути прикладом досягнення святості.

У перші п’ять років монастирського життя багато страждала від самотності. Вона була дівчинкою сиротою, яка бажала любові. Сповідник утішав її, щоб та не боялася, бо не має смертельного гріха, і Бог її дуже любить. Нею заволоділа серйозна сухість душі, однак всі страждання Тереза прийняла від Бога з надприродною радістю.

10 січня 1889 року Тереза облачилась у чернечий одяг і до імені в хрещенні отримала чернече – від Дитяти Ісуса і Святого Лику. На цьому святі був присутнім і батько. В переддень складання обітниці нею заволодів безжальний сумнів, чи її рішення не самообманювання? Настоятелька заспокоїла її. 8 вересня 1890 року у тексті обітниці, написаному власноруч, Тереза просила від Ісуса мучеництва серця і тіла, щоб Він навчив її, що значить бути Його нареченою. Непомітно підкралась хвороба (туберкульоз у той час вважався невиліковним), тож славній нареченій залишилось дев’ять земних років. Тілесний і духовний хрест Тереза несла разом з Ісусом. Молиться, працює, співає, посміхається, пише вірші. Називає себе м’ячиком маленького Ісуса, який Він може хоч і відкинути, якщо забажає.

20 лютого 1893 року настоятелькою обрано сестру Агнесу, яка призначила Терезу помічницею магістерки новіціаток. У цей час Тереза пише драму «Місія Жанни Д’Арк», постановка якої відбулась через рік у монастирі. Тоді ж помер її батько, згодом рідна сестра Селін також вступила до кармеліток. З січня 1895 року Тереза за наказом настоятельки почала записувати спогади дитинства.

Вперше кров’яний кашель проявився у Терези ввечері Страсної П’ятниці, а невдовзі з’явились і сильні спокуси, які продовжувались вже до кінця життя. Вони стали її найболючішим, найважчим хрестом, який вона героїчно несла на свою Голгофу, де вона і вмерла, але де і воскресла для вічного життя на радість святим.

Тереза багато молилася за місії. На одній з вересневих реколекцій вона відкрила своє особливе покликання: «Моє покликання – це любов!» Слідом за цим вона визначає своє місце в Церкві, яке формулює надзвичайно гарними словами: «У серці Церкви, моєї матері, я хочу бути Любов’ю!»

8 липня 1897 року перебралася до кімнати для хворих, у кінці місяця отримала таїнство миропозання для хворих, і ще раз – у серпні. Мала величезні тілесні і духовні муки, з одного боку із-за туберкульозу, приступів, з іншого – душевної сухості. Ніби і Бог покинув її. Свідомо готувалась до смерті. Казала: «Не смерть приходить за мною, а милостивий Бог». Врешті, Бог змилувався над нею.
Померла Тереза 30 вересня 1897 року з такими словами на вустах: «Я не жалкую, що віддала себе любові, Господи, я люблю тебе!» У щоденнику про себе писала так: «Я не свята. Ніколи не чинила діянь святих. Я – зовсім маленька душа, яку Господь засипав своєю милістю. Це я. Ось така правда. Потім побачите у раю». Невдовзі після смерті почали читати її автобіографію у найширших колах, і відчували її посередництво. Справдилось її пророцтво: «Після своєї смерті я пошлю на землю дощ з троянд».

Терезу беатифікували у 1923 році, а в 1925 проголосили святою. На процесі беатифікації взяло участь 50 тисяч людей, серед них її родичі, знайомі, найближча подруга дитинства. Тоді ще жила її сестра Пауліна, тобто настоятелька Агнеса. У 1997 році папа Йоан Павло ІІ проголосив її Вчителем Церкви. Поруч із Святим Франциском Ксаверським Свята Тереза є небесною покровителькою місій.

"Життя святих"
Видавництво "Св. Геллерта", Будапешт
Автор: Іштван Катона,
єпископ помічник Егерської Дієцезії Римсько-католицької Церкви 

Переклад: Андрея Іштвані 

спеціально для Slovo.Today

Запрошуємо на нашу Facebook-сторінку!
Ви вже поставили like?
Якщо ви помітили помилку в тексті, виділіть її та натискаючи Ctrl+Enter


Додати коментар
Або водите через соціальні мережі

Запрошуємо на нашу Facebook-сторінку!
Ви вже поставили like?
Новорічний Будапешт та Відень

Європа є чудова в будь-яку пору року, але новорічний період  робить її ще більш привабливою і яскравою. Люди прямують в прикрашені святковими вогнями центри міст Будапешта та Відня, де на площах вас ...

Меджигор'є. Новорічний Будапешт



Щасливі дні. Прага та Краків

Багато туристів приїжджають у Прагу спеціально на свята – приваблює старовинна архітектура та різдвяний настрій.  Аромати випічки, глінтвейн, святкова атмосфера – звичні для Праги атрибути Різдва. У ...

Православне Різдво в Ізраїлі

Протягом року Паломницький Центр Андрія ВІФЛЕЄМ організовує паломництва у Святу Землю – місце де прожив своє земне життя наш Господь Ісус Христос.

АКЦІЙНА ЦІНА у паломництво до МЕДЖУГОР'Є. Осінній Будапешт

АКЦІЙНА ЦІНА!!! Невеличке хорватське селище в Боснії, яке розташоване біля підніжжя двох гір – Крживаца і Подбрдо, звідки його назва Меджугор’є, на початку 80-х років стало місцем об’явлення ...

 
Цього року у світі вбили 25 священиків
«Допомога Церкві в потребі» здійснила у 2017 році 5357 проектів
Францисканський священик: число християн у Вифлеємі катастрофічно падає
На прощу до Зарваниці цьогоріч очікують до 100 тисяч паломників
Меджугор'є: Статистика за червень, 2018
Краще за тиждень
Мультимедія
Як російськомовні молодики вимагали поховати бійця за ... язичницькими традиціями
5 нових християнських кінострічок для осінніх рефлексій
Завершилась велелюдна Успенська проща у Зарваниці
Тисячі вірних взяли участь у поході зі свічками у Зарваниці
Успіння Пресвятої Богородиці. Історія та традиції свята