Слово твоє - світильник перед ногами в мене, світло на моїй стежці (Пс 119,105)
» » 7 способів говорити з дитиною так, щоб вона зрозуміла з першого разу
Вечірні чування в Мукачеві з Радіо Марія! За участю сестри Ліджі Паяпіллі!
Всі новини

7 способів говорити з дитиною так, щоб вона зрозуміла з першого разу


Є кілька причин, чому діти нас не розуміють, і сім способів говорити так, щоб вони прислухалися до нас.


Варто було сказати синові: «Перед сном поприбирай іграшки», і він почав щовечора справно складати їх в коробку? Так це справжнє диво! Частіше буває зовсім не так: доводиться багато раз говорити одне і теж. Є кілька причин, чому діти нас не розуміють, і сім способів говорити так, щоб вони прислухалися до нас.
реклама
Ми публікуємо поради з книги дитячих психологів, мами і доньки Зоряни і Ніни Некрасових «Без небезпеки: від народження до школи».

Причини нерозуміння

Діти вважають себе безсмертними істотами (що само по собі непогано), і жодній дитині якось не віриться, що саме з ним може статися нещастя. Звідси – той самий наліт легковажності або пофігізму, на який ми так часто натикаємося, особливо коли розмовляємо з підлітками.
Діти взагалі влаштовані інакше, ніж дорослі. І через цю «інакшість» вони дійсно часто не розуміють нас. Або розуміють, але зовсім не так, і бачать зовсім не те, що ми мали на увазі. Бувало, скажеш доньці чи синові: «Прибери у своїй кімнаті», дитина  прибирає і начебто старається, а в результаті ви виявляєте все той же мотлох і сміття, тільки переставлені в іншому порядку. З вашої точки зору, це неподобство. З дитячої – повний порядок, тому що цінні (красиві!) і потрібні речі нерозумно засовувати куди подалі.
Те ж саме відбувається, коли ми про щось попереджаємо, або про щось просимо, або в чомусь намагаємося переконати дітей. Дитяче мислення конкретне і практичне. До високих абстрактних істин воно доростає у середніх, а частіше – у старших класах. Тому загальні міркування, як правило, не зачіпають їх. А нотації і повчання взагалі викликають позіхання.
До речі, батьків часто дратує коли дитина киває головою, погоджується, ніби все зрозуміла, а потім з’ясовується, що не зрозуміла НІ-ЧО-ГО. Але ображатися не варто. Здається, що розумні діти підтакують нам з найбільш гуманних міркувань: батьки намагаються – і так не хочеться їх засмучувати.
Що ж робити? Говоріть з дітьми їхньою мовою, і вони прекрасно зрозуміють, від чого ви хочете їх застерегти.

1. Пояснюйте наочно і образно.

Щоб дитина як слід запам’ятала щось, їй мало почути. Вона повинна:
– побачити;
– відчути;
– сприйняти через органи відчуттів і емоційно (до слова сказати, наша підсвідомість працює так само, як для нього рідна мова – образи і відчуття).
Отже, хочете, щоб дитина вас зрозуміла, по-справжньому – створіть образ і задійте її органи відчуттів. Образи корисніші, ніж довгі промови і слова, не тільки для маленьких дітей, а й для старших. Вони прямим ходом йдуть в підсвідомість, а що туди потрапило – ніколи не пропаде.

2. Грайте.

Гра – кращий спосіб донести до дитини потрібну інформацію. Причому так, щоб вона міцно закріпилися в її пам’яті і в потрібний момент «виринула» звідти.
Поки дитина маленька, всі «уроки безпеки» повинні проходити ненав’язливо, в ігровій формі. Втім, і старші діти засвоюють важливі поняття краще, якщо ненав’язливо, «граючи» пояснювати їм. Чому? Тому що грати для дітей так само природно, як ходити і дихати.
Коли граєте, будь-які поради сприймаються зовсім інакше, без внутрішнього протесту, тому що вони завжди до речі, тому що ви на рівних, ви партнери, ви співучасники і друзі.

3. Розповідайте казки.

Один з кращих способів щось донести до дитини – розповісти казки, де в такі ситуації потрапляють милі персонажі, яких дитина, може бути, несвідомо співвідносити з собою.

4. Уроки між справою.

Згадайте ненависний предмет перед іспитом і то, як швидко і благополучно ви його забули, як тільки здали. Тут те ж саме. Те, що набридло і з-під палиці, засвоюється насилу. Винен той самий внутрішній протест!
Уроки безпеки теж найкраще проводити:
– ненав’язливо;
– викликаючи цікавість і бажання дізнатися;
– цікаво – чим цікавіше будуть ваші уроки, тим більше гарантія, що дитина засвоїть їх на «відмінно».
Головний принцип навчання – вчити так, щоб дитина захотіла вчитися.
Посадити дитину і прочитати їй лекцію – можливо. Неможливо змусити її слухати це цілу годину. Якщо ви почали говорити, говорити, говорити і бачите, що очі вона підняла до стелі, рукою підперла голову, голову схилила набік, ворушить губами, смикає ногою або щось малює, можете бути впевнені, вона вже давно не в цій кімнаті, не з вами.
Лекції можна читати, якщо ви:
– хороший оратор і володієте даром переконання;
– відчуваєте невщухаючий інтерес дитини.
Лекція навіть дорослими засвоюється і відкладається в довгу пам’ять відсотків на п’ять. Так що говорите чітко, коротко і образно.

5. Покажіть, як треба робити правильно.

Якщо ви хочете дати дитині рости і розвиватися, вам доведеться навчитися протистояти громадській думці. Трафаретами, звичкам, правилам давньої давнини, думкам якихось перехожих, яким до всього є діло.
Легше погодитися з криками з підворіття, а краще – думати своєю головою. Але думати доведеться або заздалегідь, або про наслідки. До речі, і дитині теж не завадить вчитися спочатку думати, а потім робити (лазити, стрибати, бігати, скакати…).

6. Підступне «НІ».

Про підступність «не можна» багато батьків вже знають. З «ні» і «не…» справи ще гірше. Ну не хоче наша підсвідомість його сприймати!
Будь-яку заборону наша психіка не сприймає. І щоб послухатися і прислухатися (а тим більше засвоїти), доводиться докласти зусиль, переступити через своє власне «не хочу – не буду».
Згадайте, як ви самі злитесь на заборони в сім’ї або на роботі. А дітям таке зусилля зробити ще важче (хоча б тому, що вони – народ волелюбний). Ось і виходить: ми говоримо «Ні! Не можна!», а дитина почути нас не готова, у неї  «банани у вухах». Ми говоримо «не роби», а їй чується «роби, і скоріше…».
З риторичними питаннями відбувається чомусь те ж саме: і дітей, і навіть вашу підсвідомість вони швидше дратують, тому що на них не потрібно відповіді. Особливо зляться підлітки, коли з-за вашого питання визирає щось єхидне і заборонне типу «Я тобі рідною мовою кажу: до яких пір…?!».
Що з цього випливає?
– Намагайтеся будувати фрази так, щоб обійтися без «не», «ні» і «не можна».
– Уникайте риторичних запитань (особливо коли у вас поганий настрій).
– Будьте обережно-тактовні зі злегка іронічними натяками, це дуже часто виглядає як варіант такого собі витонченого підколювання і теж сердить, особливо підлітків (вони і так не впевнені в собі).
– А якщо вам все-таки доводиться говорити «ні», підсолодіть пігулку.
Отже, ваша мова повинна бути позитивна і конкретна, добра, але не іронічна.

7. Повторюйте по-різному.

Будь-яка нова інформація надходить в короткочасну пам’ять. Там вона зберігається приблизно три дні, а потім або стирається, або переходить в пам’ять довготривалу, тобто запам’ятається надовго.
Інформація переходить в довготривалу пам’ять:
  • коли інформація яскрава, емоційна
  • коли людина повторює її, повертається до неї. Цим вона ніби говорить мозку: мені знадобиться, це важливо, пам’ятай!
В ідеалі має бути так: засвоїв новий матеріал, потім – повторювати: через три дні, через тиждень – через місяць. І повторення повинне проходити різними способами: так цікавіше! Про одне й те ж – по-різному.
Послідовно, поступово поглиблюючи і повертаючись до пройденого, треба говорити і про прості і про більш складні речі. Дитина росте, але правила не змінюються. Вони лише доповнюються і розширюються, з’являться нові підпункти, нові повороти, але суть одна.

Vospitaj
Запрошуємо на нашу Facebook-сторінку!
Ви вже поставили like?
Якщо ви помітили помилку в тексті, виділіть її та натискаючи Ctrl+Enter


Додати коментар
Або водите через соціальні мережі

Запрошуємо на нашу Facebook-сторінку!
Ви вже поставили like?
Меджугор'є в часі об'явлення Богородиці. Святині Будапешту

У Меджуґор’ї (Читлук, Боснія і Герцоговина) уже більше 30-ти років шестеро молодих людей, що цілком заслуговують на довіру, свідчать під присягою, що з 24 червня 1981 року і до сьогодні майже щоденно ...

Весняний Париж

«Побачити Париж та померти!» - майже всі знають цю відому фразу, але не знають звідки вона з’явилась. А сказав її відомий письменник Ілля Еренбург. На початку 20 століття він вирішив познімати ...

Паломництво до Ізраїлю. Свята Земля

Протягом року Паломницький Центр ВІФЛЕЄМ організовує паломництва у Святу Землю – місце де прожив своє земне життя наш Господь Ісус Христос.

Кіпр - острів святих + відпочинок на морі

Кіпр, захищений пасмами гірських хребтів, з його печерними лабіринтами і непрохідними стежками, був прихистком для християн не тільки в період їх переслідування поганами чи турками-османами – він ...

 
Кожен сьомий християнин живе в країні з переслідуваннями
Цього року у світі вбили 25 священиків
«Допомога Церкві в потребі» здійснила у 2017 році 5357 проектів
Францисканський священик: число християн у Вифлеємі катастрофічно падає
На прощу до Зарваниці цьогоріч очікують до 100 тисяч паломників
Краще за тиждень
Мультимедія
Фоторепортаж із зустрічі богопосвячених осіб
Різдвяна історія, що вражає
Різдвяні рекламні ролики, що зворушують до сліз
Сестри-домініканки заспівають на Національній церемонії запалення Різдвяної ялинки в США
Як російськомовні молодики вимагали поховати бійця за ... язичницькими традиціями