12 вересня Пресвятого Імені Марії

З давніх-давен, також у часи Христа, імені приписували особливе значення. Давні люди були переконані, що „Nomen est omen”: ім’я – це провісник, знак, побажання, яке передбачає долю. Ім’я Марії на івриті звучить „Мір’ям”, якому дослідники приписують близько шістдесяти значень.

За часів Ісуса використовувалася форма „Міріам”, яка з походить з арамейської „Мара” (тобто, володар) й означає владичицю. Рабини тлумачать походження слова від „Марар” і перекладають як гіркоту. У грецьких святих отців знаходимо в основному три тлумачення: владичиця, осяйна, мирра моря. Святий Ієронім називає її “Зіркою моря”. Часто перекладають як улюбленицю Бога, милу дочку і як красу.
Святе ім’я Діви Марії вперше почали святкувати в Іспанії у ХVI столітті, але загальноприйнятим святом у Церкві воно стало з розпорядження блаженного Інокентія ХІ. Це сталося після того, як 12 вересня 1683 року Відень звільнили від оттоманських військ; у той день під проводом польського короля Яна Собеського імператорські війська отримали перемогу. Рятуючись, імператорський двір втік до Пассау, де Леопольд І і все його сімейство щодня ревно молилися перед чудотворною іконою Марії-Помічниці й просили заступництва Діви Марії. Картина з тих пір стала широко шанованою. У Німеччині місць вшанування Діви-Помічниці нараховується близько п’ятдесяти, а в Маріагільфі турецькі військові атрибути по сьогодні нагадують про тодішні події. Після перемоги почалося визволення Угорщини від 150-річного турецького ярма.

Біблійне твердження: „ім’я діви було Марія” (Лк. 1,27) стає основою свята Пресвятого Імені Марії. Свято Її імені – це свято надії звільнення від усіх скорбот і звершення нашого відкупу. Таким чином, Святе ім’я Марії для віруючих у Христа, як і в минулі часи, є знаком християнської надії, яка красномовно проголошує, що у Спасителя ми знайдемо захист, допомогу і спасіння.

Вислів „Stella Maris” зазвичай перекладають як „Зірка моря”, і він дуже близький до Матері. Вона – та сяюча, особлива зірка, яка високо піднялася над морем нашого життя, щоб випромінювати світло чеснот і гарного прикладу.

Хто погляне на Марію, той помітить у Її руках і Сина Божого – Світло світу. Завдяки найглибшому зв’язку між Марією і Сином Божим, Ісусом, можна по-справжньому зрозуміти слова Святого Бернарда, над якими варто роздумувати і нині:

„Коли вітер спокуси торкається тебе, коли прямуєш між скелями скорботи, – глянь на Зорю, клич Марію! Коли мечешся між гордістю, жагою влади, зневаги чи марнославного суперництва, – глянь на Зорю, клич Марію! Якщо човну твоєї душі загрожує злість, жадоба або тілесні бажання, – глянь на Марію! У небезпеці, скорботі, відчаї, сумніві згадуй Марію, клич Марію! Нехай не сходить з твоїх уст, не зникає з твого серця, а щоб заслужити Її заступницьку молитву, не припиняй наслідувати Її приклад. Якщо слідуєш за Нею, ти не заблукаєш. Якщо Її просиш, не впадеш у відчай. Якщо думаєш про Неї, не впадеш. Якщо Вона оберігає тебе, нема чого боятися. Якщо Вона веде тебе, ти не втомишся. Якщо Вона прихильна до тебе, ти досягнеш мети”.

"Життя святих"
Видавництво "Св. Геллерта", Будапешт
Автор: Іштван Катона,
єпископ помічник Егерської Дієцезії Римсько-католицької Церкви 

Переклад: Андрея Іштвані 

спеціально для Slovo.Today