Люрд: місце зцілень від раку, і прозрінь від сліпоти

Сьогодні,  11 вересня паломницька група РАФАЇЛУ на чолі з владикою Яном Собіло та директором Радіо Марія,  отцем Олексієм Самсоновим  прибула до Люрду

Люрд зустрів нас дрібним дощем,  і легким дуновінням м'якого,  теплого вітру,  що обіймав знизу доверху. Після оперативного заселення в готель ми вирушили до базиліки святого Розарію,  там владика Ян Собіло і отець Олексій Самсонов відслужили для паломників Месу. Після Служби ми рушили вивчати красу храму. 

Особливої уваги заслуговує місце,  у якому вперше Богородиця об'явилася Бернадеті Субіру. Звісно,  зараз місце  де майбутня свята збирала хмиз перетворилося на монументальну важку готичну споруду,  а тоді це була маленька печерка,  де Діва промовила візіонерці представши у сонячному сяйві наступне: "Іди,  і скажи священикам,  хай спорудять на цьому місці каплицю,  бо хочу,  щоб воно стало місцем ласки для людей". Тоді,  у далекому вже 1858 році,  не багаточисельне родина,  що бідувала від браку коштів,  ні односельчани,  не поспішали вірити 14 річній дивачці. Але з кожним посланням,  і свідченням Бернадети,  мало хто залишався до них холодним. 

Наступна примха прекрасної пані,  у білій порчі з синім поясом ще більше згіршила  "повільних серцем" осіб. Богородиця попросила Бернадету їсти траву,  а потім почати копати землю. Коли дівчинка розгорнула землю у вказаному місці, з того місця насправді почала бити джерельна вода, яка переливалася в гірський потік. Згодом розійшлися чутки про неймовірні чуда: сліпець промив водою очі — і прозрів; сусідка дівчинки занурила у воду з джерела конаючу дитину — і хлопчик не тільки що вижив, але й став здоровим, дужим та довголітнім, попри те, що лікарі раніш були безсилі що-небудь вдіяти на його запідозрений рак кісток... 

Чудеса тривають і донині,  проте,  щоб описати всі,  невистачить і десяти років. Тож озвучу одне з найбільш знаних. Частота чудес у Лурді зростала — і з нею віра у чудотворні якості лурдської води. Заслуговує уваги недуга Марі Біре Люсон, матері шістьох дітей: їй несамовито докучали головні болі, вона втрачала пам'ять — і нарешті зовсім осліпла. Лікар пацієнтки передав вістку про її стан такими словами: «Мені прикро, пані Люсон, але у вас стався скорч зорових нервів. Сучасна медицина не в силі вилікувати вас.»

Почувши висновок, Марі Біре подалася до Лурда. Коли її у колясці підвезли до лурдської печери, вона раптом підвелася на увесь зріст, скричала: «Бачу, бачу Пречисту Діву!» — і знепритомніла. Прийшовши до тями, виявилося, що вона прозріла. Згодом лікар-окуліст з Руену відзвітував: «За допомогою очних дзеркал я виявив у очах перламутрово-білу, безколірну папілію зорових нервів. Я не міг поставити іншої діагнози як „атрофія [відмирання] зорових нервів спричиненого ушкодженням мозку“. Але пані Біре могла читати найдрібніший друк і розпізнавати віддалені предмети.» Зір повернувся цій жінці, але симптоми хвороби зникли набагато пізніше. Восени 1908-го року лікарська комісія в Лурді знову перевірила очі Марі Біре, щоб переконатися, чи жінка з мертвими очима продовжує бачити, — і після досліджень лікарі одностайно ствердили: жодних пошкоджень очей більше немає. Сам головуючий комісії д-р Авґуст Вал'є зустрівся з цією жінкою через 20 років і підтвердив, що погіршення зору не помітив.

Сьогодні в нас попереду процесія зі свічками та Хресна хода. Автор же цих слів досі перебуває під враженням від занурення у купелі. Детальніше читайте на нашому порталі завтра,  і слухайте на хвилях Радіо Марія...