Слово твоє - світильник перед ногами в мене, світло на моїй стежці (Пс 119,105)
Всі новини

У кожного свій шлях


Мій шлях до Бога почався 2005 року, хоча тоді мені здавалося, що це кінець. Я втратила цікавість до життя, в одну мить я згубила надію на щастя, адже не стало найдорожчої для мене людини, людини, без котрої я не вміла жити, – мами.
Увесь наступний рік був важким: безодня відчаю поглинала мене, і лише підтримка близьких, а також слабенький паросток віри в Бога й безсмертя душі допомагали триматися на краю цієї безодні та не впасти.

Господь бачив, як мені тяжко, і вочевидь тому посилав мені сни, в яких я могла зустрічатися з мамою… Один зі снів запам’ятався мені по-особливому. У ньому мама просила молитися до Богородиці – «адже Вона дуже сильна». Після цих слів я побачила безмовний силует Діви Марії на тлі якоїсь гори… І лише через 6 років, приїхавши до Меджуґор’я, я знову побачила цю гору, де, я знала, мене чекає Богородиця.
Але – за порядком. У далеке паломництво ми збиралися їхати вдвох із чоловіком, при цьому кожен із нас мріяв про своє. Я, вся окрилена й одухотворена, мріяла побувати у святих місцях, помолитися за найсокровенніше, а також, чого гріха таїти, отримати якісь видимі знаки присутності Богородиці на Землі. Мій чоловік, далекий від сентиментів, більш реалістичний та приземлений, узагалі не мав поняття, що таке паломництво, і по-всілякому відмовляв мене, але під натиском аргументів змушений був капітулювати…

Збиралися ми ретельно: я – зручний гардероб, кросворди, настільну гру (так, про всяк випадок); він – зручний гардероб, а також мобільний телефон, по зав’язку заповнений музикою, іграми + 16 гб «дуже цікавих» бойовиків.

Ось так у всеозброєнні вирушили ми в дорогу. Ще в автобусі мій чоловік «відчув щось не те»: «Що це за дивні молитви такі, безконечні «Радуйся, Маріє…», «Алилуя»… Ото, – думав, – влипли, точно якась секта, зараз почнуть вербувати…» Своїми здогадами та роздратуванням він охоче ділився зі мною: «Що ми тут робимо, ми православні, ми віримо в Бога, ми ходимо до церкви, ставимо свічки, молимося, коли нам щось потрібно. Хіба цього мало? Мені не потрібно більше, я не хочу!..»

...Ми пішли до Голубого хреста й стали разом молитися Розарій. Ось вона, перемога Марії, ось воно – чудо!
 
За інших обставин мені навряд чи вистачило б терпеливості, але там, у Меджуґор’ї, моя душа наповнилася таким смиренням, таким розумінням, знаходилися потрібні слова, правильні інтонації, я бачила, яка боротьба відбувалася у свідомості мого чоловіка.
Підйом на гору Подбрдо, зустріч із візіонерами, свідчення колишніх наркоманів у «Ченаколо»… Хіба можна залишитися байдужим?
Коли в нас уперше з’явився вільний час, як ви думаєте, куди ми відправилися? Пити каву? Ні, ми пішли до Голубого хреста й стали разом молитися Розарій. Ось вона, перемога Марії, ось воно – чудо!

Четвертого дня безжалісно була очищена флешка і вивільнено місце для духовної музики та пам’ятних фотографій.
Хто б міг подумати, що мій чоловік, спортсмен-любитель, який їсть строго за режимом 5 разів на день, так легко перенесе піст і навіть не жалітиметься? Там, у Меджуґор’ї, ми обоє посповідалися, при чому я це зробила вперше в житті (у 33 роки).

Напутні слова священника, отримане очищення від гріхів, що давили, і як наслідок – розлита щедрим джерелом благодать укріпили нас у бажанні повінчатися, а нашою скромною жертвою стало утримання від тілесної близькості до самого моменту Таїнства.
А скільки любові випромінювала наша група, тримаючись за руки довкола Хреста на вершині гори Кріжевац! Мені здавалося, що в ту хвилину ми всі забули про себе, про свої особисті інтенції і просто раділи, як діти, розуміючи, що Бог нас любить, а ми любимо Його. І тільки одна молитва спадала на гадку: «Господи, допоможи зберегти цю любов і цю благодать на все життя…»
І зовсім не образливо, що ми не побачили Богородиці своїми очима, всі ті чудеса, які відбулися в наших душах, у наших серцях, є найбільш незаперечним доказом Віри!

Віра й молитва, звичайно, не захоронять від усіх життєвих труднощів, було б нерозумно так думати, але, однозначно, з Богом усе можна пережити, віднаходяться сили та з’являється сенс у стражданнях...
 

Відтоді минув час… Я, як і раніше, живу спогадами про Меджуґор’є, переживаю піст по середах і п’ятницях, регулярно сповідаюся, із задоволенням відвідую недільні та святкові Служби. Буває, падаю, але підніматися тепер набагато легше, адже я відчуваю руку мого люблячого Небесного Отця. Ще хочу додати, що Віра й молитва, звичайно, не захоронять від усіх життєвих труднощів, було б нерозумно так думати, але, однозначно, з Богом усе можна пережити, віднаходяться сили та з’являється сенс у стражданнях… Шлях мого чоловіка до Бога виявився більш тернистим, але він також змінився, я молюся, терпеливо чекаю й вірю, що в кожного свій шлях, і Господь придумав для нього щось дуже цікаве!
 
Наталя і Сергій, Україна
Якщо ви помітили помилку в тексті, виділіть її та натискаючи Ctrl+Enter

Додати коментар
Або водите через соціальні мережі
Клацніть на зображення щоб оновити код, якщо він нерозбірливий
Читають Коментують
10 причин, чому молитва завжди варта вашого часу
16 287
Люрд: місце зцілень від раку, і прозрінь від сліпоти
13 157
Не відступайте від молитви
8 158
ФАТІМА: відкриваючи таємницю об'явлень Богородиці...
5 891
Свято Народження Пресвятої Діви Марії
5 401
Шкіра паломника, і містичний аромат фатімських послань. - Блог Сергія ІВАНИЦЬКОГО
3 290
В США заарештували католицьких священиків, що переконували жінок не робити аборт
3 169
12 вересня Пресвятого Імені Марії
2 864
З ким краще взагалі не вступати в діалог
2 860
Зцілення поглядом. Чуда Монсеррату
2 573
Українці провели історичну Хресну дорогу Люрдом, і зустріли нащадка святого Ігнатія Лойоли
2 165
Кілька порад щодо молитви від о. Юстина Бойка
1 868
Смартфонозалежність, і люциферизм. - Блог Сергія ІВАНИЦЬКОГО
1 797
Всеукраїнське паломництво, і об'явлення Богородиці в Ля Салетт. Фатіма все ближче
1 697
Проблеми зі свекрухою? На це є причина
1 527
"Батюшка! Обвінчайте нас, ми вже два тижні живемо разом, познайомилися на дискотеці. Більше не хочемо жити в гріху. Якщо ви нас не обвінчаєте, то будете мати гріх!" Я пінками вигнав їх аж на вулицю Соборну через сходи храму..." - отець Юстин РУСИН
2
"Марші ЛГБТ можуть знищити Україну! Я б не хотів, щоб ми продали Україну за безвіз" - владика Ян Собіло
2
Чотири способи більше любити Бога
1
РАЙ І ЖИТТЯ ВІЧНЕ
1
У закарпатському Джублику кровоточить хрест і трапляються інші дива
1
Україні загрожують епідемії небезпечних інфекцій
1
«Державною Церквою сьогодні de facto є Київський Патріархат», - митрополит Олександр (Драбинко)
1
Історія чорнилом
1
МЕРТОНА ШЛЯХ ДО БОГА
0
Міхал Палюх ОР: “Питання про Бога – найбільш захоплююче питання, з яким стикається людина”
0
Популярний британський політик: Я – католик і повністю підтримую Вчення Церкви
0
Святий Матей апостол, євангелист
0
Священик покинув храм у Підмосков'ї і приїхав служити на Дніпропетровщину
0
Міжнародна зустріч «Європейська молодь за світ без насильства»
0
Папа Франциск: ми потребуємо братерства між народами
0
 
В Ірані все більше молодих людей приймають Христа
У католицькій Церкві підрахували, скільки мирян припадає на одного священика
Пряму трансляцію з Меджугор'я 4 серпня подивилися 780 тисяч людей
Релігійна мережа в Україні за рік суттєво не змінилася
Опитування: Сповідатися ходять 78% жінок і лише 22% чоловіків
Краще за тиждень
Мультимедія
Священик покинув храм у Підмосков'ї і приїхав служити на Дніпропетровщину
Благословення на день 21.09.2017
Підліток, який 2,5 місяців провів в комі, завдяки Акції “Папа для України” знову вчиться ходити і говорити
Глава УГКЦ презентував науковий проект, основна мета якого - глибше дослідження історії Київського християнства
Благословення на день 20.09.2017